Номер 19 (1459), 30.05.2019

Можливо, нашi читачi пам`ятають кiноклуби, якi дiяли за радянських часiв.

На зiбраннях шанувальникiв кiно не лише переглядали стрiчки, але й дiзнавалися про життя та творчiсть провiдних кiномайстрiв, обговорювали картини тощо. Серед найбiльш активних "кiноклубних" мiст була i Одеса. Певний час здавалося, що ця форма об`εднання кiнолюбителiв вiдiйшла у минуле - адже дивитися фiльми та спiлкуватися можна в Iнтернетi. Але останнi роки кiноклубний рух в Украïнi почав вiдроджуватися, i на чолi цього процесу стоïть компанiя "Артхаус Трафiк", що спецiалiзуεться на прокатi арт-кiно.

Ця компанiя у спiвпрацi з iноземними посольствами та культурними центрами проводить такi щорiчнi всеукраïнськi кiно подiï, як "Нове британське кiно", "Вечори французького кiно", "Нове нiмецьке кiно" та iншi. Восени 2016 року компанiя iнiцiювала створення платформи для пiдтримки кiноклубiв "Артхаус Клуб", вiдкривши каталог своïх фiльмiв для некомерцiйних показiв по всiй краïнi. Про проект нацiональноï спiвпрацi, реалiзований спiльно з громадською органiзацiεю "Кiноклуб "Сходження", нам розповiв програмний директор "Артхаус Трафiк" Iлля Дядик.

"Всеукраïнська мережа кiноклубних показiв "Артхаус Клуб" - проект, створений з метою розвитку кiноклубного руху в Украïнi та популяризацiï кiномистецтва. Команда "Артхаус Трафiк" розробила iнтерактивний сайт kinoklub.org.ua - тепер користувачi по всiй Украïнi мають можливiсть органiзовувати покази у власних мiстах або населених пунктах: користуватися базою стрiчок, формувати власнi програми фестивалiв або обирати вже iснуючi, отримувати матерiали та розповiдати про подiï у своεму мiстi шляхом ïх висвiтлення на сайтi та у соцiальних мережах проекту.

Ми почали розвивати iдею про об'εднання кiноклубiв в певну мережу ще в 2016 роцi. За допомогою гранту Culture Bridges у жовтнi 2018 року змогли оновити веб-сайт та почати промоцiю. За рахунок цього до нас долучились близько 200 нових кiноклубiв - як таких, що вже iснували, так i тих, для яких поштовхом до створення став запуск платформи.

Основне завдання проекту - створення веб-порталу, що спростив би доступ кiноклубам з будь-якоï точки Украïни до легального безкоштовного контенту. Крiм того, потрiбно було органiзувати сервiс, який дозволив би зберiгати велику кiлькiсть матерiалiв та генерувати посилання на ïх завантаження. Важливим завданням також стало розширення каталогу фiльмiв, що включало в себе налагодження партнерства з правовласниками, переклад дiалогових листiв та майстеринг стрiчок.

За перiод роботи над проектом програмний вiддiл у спiвпрацi з украïнськими правовласниками, Нацiональним центром Олександра Довженка, посольствами Австрiï та Швейцарiï, Британською Радою в Украïнi та Представництвом €С забезпечили отримання прав на понад 200 фiльмiв на перiод вiд двох до трьох рокiв. Вдало вiдбулися переговори з Державним агентством Украïни з питань кiно та украïнськими продюсерами щодо надання прав для проведення Фестивалю украïнського кiно та фестивалю "Дитяче украïнське кiно", якi вiдбудуться весною та у вереснi 2019 вiдповiдно. Всього каталог налiчуε 242 фiльми (70 - з бiблiотеки компанiï "Артхаус Трафiк"), до створення веб-платформи це число не перевищувало 100 в залежностi вiд фестивальних подiй та короткостроково наданих прав. Наш iдейний регiональний партнер i найбiльш активний майданчик "Кiноклуб "Сходження" став органiзатором "Тижня австрiйського кiно", фестивалю швейцарського кiно та 2-го Фестивалю εвропейського кiно.

Завдяки кiноклубам ми долучаεмо ширшу аудиторiю до артхаусного кiнематографу у мiстах, де немаε кiнотеатрiв.

В Украïнi погано розвинений внутрiшнiй ринок кiноiндустрiï, iншими словами, просто недостатньо кiнотеатрiв. На 45 мiльйонiв населення - 500 кiнотеатрiв, в той час як, наприклад, в Польщi (38 мiльйонiв населення) - ïх вже 1000. Особливо в маленьких мiстах чи селищах люди взагалi вiдвикли вiд якiсного εвропейського незалежного кiно, бо його просто немаε де дивитись. У бiльшостi мiст кiноклуби вже iснували, в iнших - були передумови для початку ïхньоï роботи. Тож запустивши платформу, ми стимулювали динамiчний розвиток кiноклубного руху, i в результатi познайомили з артхаусним кiно бiльш широку аудиторiю.

Велика проблема всiх кiноклубiв - це робота з нелегальним контентом, що ускладнювало ïм рекламну кампанiю. Вони не могли собi дозволити повноцiнну промоцiю показiв, оскiльки боялись нарiкань правовласникiв. Ми ж очищуεмо права та надаεмо фiльмокопiï з якiсними перекладами. Завдяки кiноклубам ми долучаεмо ширшу аудиторiю до артхаусного кiнематографу у мiстах, де немаε кiнотеатрiв, i розраховуεмо, що коли кiноiндустрiя розвинеться i кiлькiсть майданчикiв зросте, то глядачi вже будуть пiдготовленi.

Кiноклуб стаε не просто мiсцем для перегляду кiнострiчок, це майданчик для спiлкування та iнтелектуального розвитку.

Ми створили внутрiшню Facebook-сторiнку для кiноклубiв i iнiцiювали спiлкування серед активiстiв, таким чином направивши кiноклубний рух у бiльш професiйне русло. Представники кiноклубiв тепер можуть обговорювати своï iдеï, проблеми з майданчиками, виклики в комунiкацiï тощо.

Для нас спiвпраця з кiноклубами теж маε своï переваги. Перебуваючи в Киεвi, нам важко прокомунiкувати з аудиторiεю, що знаходиться далеко. Кiноклубами зазвичай керують активiсти, якi, по-перше, горять своεю справою, а по-друге, органiзовують представлення та обговорення фiльмiв. Це важливо для кiно з вужчою аудиторiεю - у глядачiв ε можливiсть подiлитися з iншими своïми думками та враженнями. I кiноклуб стаε не просто мiсцем для перегляду кiнострiчок, це свого роду майданчик для спiлкування та iнтелектуального розвитку.

Бiльшiсть кiноклубiв не мають постiйного фiнансування та органiзовують подiï на волонтерських засадах, покази вiдбуваються нерегулярно - одноразово або ж декiлька разiв на рiк в рамках фестивалiв. Вони перманентно перебувають в пошуку безкоштовних майданчикiв для некомерцiйних переглядiв, заохочуючи останнiх до участi у проектi на бартерних умовах. Крiм того, не вистачаε фiнансування, щоб привести членiв украïнських знiмальних груп в регiони для спiлкування з глядачами.

Ми надали змогу кiноклубам функцiонувати на постiйнiй основi. До цього вони часто спорадично з'являлися, але так само швидко закривались через те, що не мали контенту для роботи. Оскiльки права на бiльшiсть стрiчок дiють протягом трьох рокiв, а база фiльмiв постiйно поповнюεться, кiноклуби отримують можливiсть регулярноï спiвпрацi у довгостроковому перiодi.

Найбiльша проблема як у кiноклубiв, так i у нас як платформи - це контент. Щоб збiльшити кiлькiсть фiльмiв, ми ведемо переговори з правовласниками, зокрема з εвропейськими, оскiльки в €вропi досить вдало функцiонують кiноклуби. Наприклад, в Польщi ε схожа органiзацiя, яка отримала права на 1000 стрiчок родинного контенту i показуε ïх в школах та унiверситетах. Вони спiвпрацюють з молодою аудиторiεю, щоб, долучаючи ïх до переглядiв, допомагати ïм формувати смак та розбиратися в кiно.

У наших подальших планах в першу чергу розширити каталог, а в другу - спiвпрацювати зi школами та молодiжними гуртками для того, щоб вони вивчали новi медiа i знали, на чому базуються головнi правила кiнематографу. Це як мiнiмум. А як максимум - намагались створювати кiно самостiйно. Розбиратись в основних законах кiнематографу дуже важливо в наш iнформацiйний вiк: дiти та пiдлiтки багато часу проводять в YouTube та зазвичай не знають, як створюεться той чи iнший контент. На них легко впливати, тому що вони не можуть розпiзнати фейковi новини вiд справжнього iнформацiйного сюжету. Маючи базовi знання тоï ж монтажноï склейки, молодь буде розумiти, де на неï намагаються вплинути, а де обдурити.

Пiдготував Андрiй ТИШКОВ.