Номер 41 (1434), 16.11.2018
25 вересня 2015 року Генеральна Асамблея ООН затвердила план дiй "Перетворення нашого свiту: Порядок денний в областi сталого розвитку на перiод до 2030 року". 17 Цiлей Сталого Розвитку та 169 завдань нового плану дiй набули чинностi 1 сiчня 2016 року.
Украïна приεдналася до цього процесу, адаптувавши глобальнi Цiлi на засадах принципу "Нiкого не залишити осторонь". Проте реалiзацiя плану проходить складно у багатьох аспектах. I чи не найскладнiша ситуацiя з впровадженням Цiлi 5 "Гендерна рiвнiсть", метою якоï ε "Забезпечення гендерноï рiвностi, розширення прав i можливостей усiх жiнок та дiвчаток".
Автори документу "Нацiональна доповiдь 2017. Цiлi Сталого Розвитку: Украïна" визнають, що, хоча "Конституцiя та закони Украïни гарантують рiвнiсть чоловiкiв та жiнок у всiх сферах життя, i краïна ратифiкувала всi основнi мiжнароднi договори з питань гендерноï рiвностi та прав жiнок, проте вiдсутнi ефективнi механiзми дотримання цих зобов`язань".
Що стоïть на завадi цьому процесу? Чому викликаε спротив саме поняття "гендерна рiвнiсть"? Що треба робити, щоб наша краïна не лишилася на узбiччi свiтового процесу? Цi та iншi питання ми обговорюεмо з Оксаною ЯРОШ, докторкою полiтичних наук, професоркою Схiдноεвропейського нацiонального унiверситету iменi Лесi Украïнки (м. Луцьк), фундаторкою громадськоï органiзацiï "Гендерний центр".
- У тiй частинi "Нацiональноï доповiдi Цiлi Сталого Розвитку: Украïна", де мова йде про гендерну рiвнiсть, чiтко прописанi завдання, що взяла на себе наша краïна. Серед них: "Створити умови для лiквiдацiï всiх форм дискримiнацiï щодо жiнок i дiвчат"; "Знизити рiвень гендерно зумовленого та домашнього насильства, забезпечити ефективне запобiгання його проявам та своεчасну допомогу постраждалим"; "Розширити економiчнi можливостi жiнок" тощо. Практично кожне з них нiбито не викликаε заперечень, але варто завести мову про гендерну рiвнiсть, як вiдчуваεться досить серйозний спротив. Доходить до смiшного. Нещодавно я прочитав в одному виданнi такий перл: "Если придет гендер в Украину, Бог это не выдержит, начнется инцест"...
- Колись казали, що в нас двi основнi проблеми - необiзнанi люди та дороги, на жаль, так воно й лишилось i до сьогоднi. Останнiм часом пiшла друга хвиля, як я ïï називаю, "антигендеристiв". Перша була напередоднi Революцiï Гiдностi, коли перед Украïною чiтко постав вибiр, куди йти: чи наша краïна стаε демократичною, εвропейською державою, чи вона чiпляεться за "руський мир". I зараз ситуацiя протистояння така сама, бо фронт не лише там, де вiйна, а вiн всюди, вiйна за "мiзки" не припиняεться.
€ люди, якi вважають за краще, або ïм так вигiдно, щоб лишався патрiархат, iεрархiчнiсть, та нiзащо не хочуть рухатись до цивiлiзованого свiту. Для когось - це втрата ресурсу. I це яскраво видно саме на гендернiй тематицi. Якщо так багато людей раптом починають органiзовувати маршi не проти корупцiï, яка ε реальною загрозою для сiм`ï, життя та дiтей, а проти якоïсь спiльноти (наприклад, ЛГБТ), наголошуючи на загрозi для "сiмейних цiнностей", то я вважаю, що таке iнспiровано ззовнi.
- Погоджуюся, що це маε значення, але i серед безумовних патрiотiв чимало таких, на яких саме слово "гендер" дiε так, як на бика червона ганчiрка... Що ж такого страшного в цьому словi?
- Гендер - це термiн, що з`явився у 70-х роках минулого сторiччя для того, щоб пояснити, що стать людини, яка ε вiд народження, не завжди визначаε ïï подальшу поведiнку, бо людина - це соцiальна iстота, а не лише бiологiчна. Народжена жiнкою може реалiзовуватись у будь-якiй сферi, не лише у системi трикутника: "Кухня - церква - дiти". Так само i чоловiк може бути ким захоче, наприклад, бути татусем, пiти у вiдпустку по догляду за дитиною, а не лише заробляти грошi i буцiмто це його обов`язок вiд народження.
"Гендернi ролi" - це науковий термiн, проте не всi це розумiють. Однак вiд того, що ми назвемо "повiтря" якось iнакше або не назвемо зовсiм, воно нiкуди не подiнеться. Так само нiчого не змiнеться, якщо ми будемо заперечувати термiн "гендер", бо вiн лишиться у науковiй термiнологiï i суспiльнiй практицi.
Iнша справа, який змiст у це поняття вкладають люди, якi обстоюють так званi "традицiйнi сiмейнi цiнностi". Але, пробачте, у нашiй "традицiï" - бити дiтей, бити дружину, жити за принципом: "голова i шия"...
Якщо ми уявляεмо традицiйну сiм`ю як такий собi "садок вишневий коло хати", в якому сидять вмитi дiти з татом та мамою, ïдять вареники - це прекрасно. Але в нас ε рiзнi сiм`ï, рiзнi традицiï, що мiстять багато недоброго, то вiд цього мусимо позбавлятись.
А що таке ε модерна украïнська родина? Це ж чоловiк i жiнка, якi мають партнерськi, паритетнi вiдносини та приймають рiшення, домовляючись про власну сiмейну "конституцiю", ведуть спiльне господарство, мають спiльний бюджет. Одним словом, вони ε рiвними. Але ця модель сiм`ï зачiпаε тих, хто хоче зберегти "вертикаль влади", такий собi "авторитарний" пiдхiд, коли лише чоловiк приймаε рiшення.
I дуже болiсно, що у боротьбу проти рiвностi пiдключились всi церкви, майже без виключень, а також, що бiльш нiж дивно - посадовцi. Ось, наприклад, мiнiстр спорту Iгор Жданов почав захищати деканку унiверситету iменi Драгоманова, яка вважаε гендер злом, тобто "термiн" - злом, не соромиться цього публiчно визнавати, не розумiючи сутностi цього поняття, сутностi полiтики гендерноï рiвностi нашоï держави, працюючи у закладi державноï власностi... Важко зрозумiти, чи то вiд незнання, чи якоïсь iншоï мети, бо цей термiн мiститься вже 12 рокiв у законодавствi, у безлiчi як мiжнародних, так i вiтчизняних нормативно-правових актiв, що у нас ε радниця з гендерних питань у Мiнiстерствi освiти та науки, що в мiнiстерствi соцiальноï полiтики ε департамент сiмейноï i гендерноï полiтики. Державнi органи влади звiтуються, що вони зробили iз реалiзацiï гендерноï полiтики, хоча на цю полiтику нiколи у бюджетi не маε коштiв. Зрештою, у нас з`явилась урядова уповноважена з гендерних питань, Катерина Левченко, яка понад 20 рокiв очолювала таку вiдому органiзацiю, як "Ла Страда", що протидiε торгiвлi людьми та гендерному насильству...
Нашi чиновники мають розiбратись, врештi решт, що права i свободи людини ε непорушною цiннiстю, яка ε базою для правовоï держави. € украïнцi, як полiтична нацiя, яку ми маεмо продовжувати формувати, ε рiзнi нацiональнi групи, релiгiï чи iншi об`εднання усерединi цiεï нацiï, ми маεмо захищати та поважати права i свободи всiх, а не права "бiлих багатих хлопцiв-олiгархiв".
Маε бути сформульована чiтка позицiя, що права i свободи - для усiх. Для усiх - це компромiс. I тi, хто будуть проти цього процесу, ε нашими непримиренними опонентами i гальмом у нашiй εвроiнтеграцiï. На жаль, держава пробуксовуε на цьому полi, тому i вилазять темнi сили.
- Мiж iншим вiтчизняна традицiя щодо сiмейних вiдносин зовсiм не однозначна. Як класичний приклад - Одарка i Карась з опери "Запорожець за Дунаεм". Так й ту ж таки Наталку-Полтавку досить важко уявити слухняною рабою чоловiка...
- Так, я можу додати ще i такий приклад, як "Бояриня" Лесi Украïнки... Але мiф про нашу традицiйну рiвноправнiсть - це перебiльшення. Адже чоловiки все одно виступали вiд iменi сiм`ï та приймали полiтичнi рiшення. Жiнки мусили манiпулювати якоюсь своεю думкою або рiшенням, щоб виглядало так, що чоловiк ïï озвучував як власну.
Часи змiнилися. Життя без гаджетiв потребувало певного облаштування; багатодiтностi, наприклад, бо дiти були робочою силою. А зараз ми думаεмо над тим, чи можемо дати дитинi гiдну освiту, направити у майбутнε, а це уже iнший, свiдомий вибiр. Та й традицiï у всiх рiзнi. € навiть зараз етноси, якi ïх зберiгають, наприклад, роми, якi часто переносять свою традицiйну модель у наш час. Не усi, звiсно, ε багато чудових ромських жiнок i чоловiкiв, якими ми гордимось i якi привносять свiй внесок у економiку i культуру Украïни. Якщо ми модерна краïна, то маεмо поважати вибiр кожноï людини - ким бути, як жити, яким чином створювати сiм`ю та власне господарство. Головне усвiдомити, що Украïна - свiтська, правова, демократична держава. На виклики про "традицiйну" сiм`ю треба пропонувати модерну сiм`ю - як альтернативу. Бо про "гендернi загрози", якi нiбито йдуть до нас з €вропи, переважно кажуть тi, хто нiколи не виïздив навiть за межi своεï оселi i про загрози так званого "шкiдливого" впливу Заходу, €вропи, знають iз сумнiвного авторства текстiв. У США живуть понад двi мiльйони чоловiкiв, що брали вiдпустки по догляду за дiтьми. Згодьтеся, що це багато. Мiж тим в Америцi нема такого соцiального захисту, як у нас, пiсля пологiв там надають мiнiмальну вiдпустку, i це часто залежить вiд власника компанiï. I якщо чоловiки i жiнки йдуть на такий крок, то це означаε, що дiтей там народжують усвiдомлено.
- Життя, дiйсно, змiнюεться, але переважно у технiчному вiдношеннi. Змiни у свiдомостi, вiдмова вiд усталених понять даються важко. Iз гаджетами чи без гаджетiв, але основнi рiшення в нашiй краïнi поки що приймають чоловiки. Хоча у Цiлях сталого розвитку ООН чiтко вказано, що "припинення всiх форм дискримiнацiï щодо жiнок i дiвчаток ε не лише базовим правом людини, воно також маε вирiшальне значення для прискорення сталого розвитку. Неодноразово було доведено, що розширення прав i можливостей жiнок i дiвчаток справляε суттεвий позитивний вплив у всiх сферах i сприяε економiчному зростанню та розвитку"...
- Щодо супротивникiв гендерного пiдходу у державнiй полiтицi... Ось приклади, якi це пояснюють. Якщо до розробки проекту брукiвки в мiстi не буде залучено людей iз iнвалiднiстю чи незрячих, батькiв iз вiзками для дiтей, то майже стовiдсотково ïх iнтереси не буде враховано при проектуваннi дороги чи будiвлi. Проектанти не зроблять простiр доступним, якщо в них немаε власного досвiду, вони не будуть чутливими до iнших.
У Берлiнi на федеральному рiвнi, у кожному районi мiста запроваджено "гендерне бюджетування". Наприклад, там порахували, що в мунiципальних музичних гуртках чомусь бiльше дiвчат, анiж хлопцiв, а це несправедливо, бо серед населення хлопцiв i дiвчаток приблизно порiвну. Провели опитування серед дiтей, щоб виявити, якi саме музичнi гуртки вони бажають вiдвiдувати. Хлопцi сказали, що хочуть навчитися грати на бас-гiтарi, на ударних, але ïм пропонують гуртки, виходячи з того, якi ε викладачi. Але якщо хлопцевi не до вподоби скрипка чи флейта, вiн i не пiде до тiεï музичноï школи. Пiсля такого опитування стало зрозумiло, якi гуртки дiти будуть вiдвiдувати, скiльки це коштуватиме, i найняли викладачiв з вiдповiдних iнструментiв. Такий пiдхiд i маε бути, виходячи з запитiв дiвчат i хлопчикiв, не говорячи про те, що в них взагалi дуже прозорий бюджет, кожен може зайти на сайт i подивитися, на що витрачають кошти.
Йти вiд того, що хочуть люди - оце i ε справжнiй гендерний пiдхiд.
У нас в Луцьку - йододефiцитна територiя. I вiд того, що вагiтнi не вживають йодовмiснi препарати, виникаε гiпотиреоз, дуже страшна хвороба, через яку народжуεться дуже багато дiток з ДЦП. 1300 дiтей з гiпотиреозом - це для Луцька величезна цифра. Ми намагались добитися, щоб давали дiтям i вагiтним йодовмiснi препарати, розробили проект програми. Але на це не було грошей у мiському бюджетi, може не стати полiтичноï волi, але ми ще не здаεмося.
От на таких прикладах i треба пояснювати людям, що таке гендерний пiдхiд i яка вiд нього користь. Бо те, що гендер вважають "загрозою", йде вiд нерозумiння: "ми не знаεмо, що це таке, але ми проти". А "дружити проти" завжди простiше. Набагато важче дружити "за", бо гармонiйна сiм`я, свiт без дискримiнацiï та насильства, воно щось таке нiби абстрактне, тим бiльше на оце "дружити проти" багато манiпуляцiйноï пропаганди.
- Ще одне досить розповсюджене уявлення, на якому активно спекулюють: "гендер" - це про геïв та лесбiянок"...
- Ранiше до гендера з ЛГБТ ще лiпилася ювенальна юстицiя: три-в-одному. Лякали, нiби будуть забирати дiтей iз сiмей i таке iнше. Що казати, було "злiплено" класно, вороги вмiють працювати. Але ювенальна юстицiя з`явилась, працюε, побачили, що побоювання перебiльшенi, i далi тема "не пiшла". А ось гендер + ЛГБТ ще можна педалювати. Проблема ще в тому, що хоча ε закони, нормативно-правова база, Урядова Уповноважена з гендерноï полiтики, багато напрацювань, але ще бiльше ε недопрацювань, тому i ε простiр для манiпулювання. ЛГБТ-спiльнота лобiюε власнi iнтереси, вони мають реальнi загрози у нашiй краïнi, для багатьох це чутливе питання. Тут варто усвiдомити головне, якщо комусь або якiйсь групi осiб загрожуε життя чи обмежують можливостi у нашiй краïнi, то рано чи пiзно це буде загрожувати усiм: етнiчним групам, жiнкам, людям поважного вiку, людям з iнвалiднiстю... Свiтовий досвiд доводить це.
А права i свободи мають бути для всiх.
Матерiали пiдготував
Олександр ГАЛЯС.