Номер 12 (1501), 21.05.2020

КРИЗА ДАРУЄ ШАНС НА РОЗВИТОК ГЕНДЕРНОÏ РIВНОСТI?

Останнi мiсяцi стрiчка новин починається i закiнчується, коронавiрусом. Цифри, коментарi, поради, фейки та ïх спростування... Життя нiби зупинилося i навiть Земля обертається не навколо Сонця, а навколо COVID-19. У цьому вихорi iнформацiйного потоку якось губляться спроби «зазирнути за горизонт», змоделювати, що змiниться пiсля карантину. Переважно така аналiтика та футурологiя стосується економiчноï сфери, що абсолютно справедливо, враховуючи, що саме матерiальне виробництво i є пiдгрунттям «всього сущого». Десь аналiтики зачiпляють i проблеми духовноï сфери - освiти, культури, мистецтва тощо, - але переважно з точки зору органiзацiйних та фiнансових моментiв. I лише iнколи спливає тема цiнностей.

Iз одного боку, це зрозумiло: час такий, що, як кажуть, «не до жиру, быть бы живу». Але не варто забувати, що саме на систему цiнностей опирається суспiльство пiд час вибору шляхiв розвитку. А обирати доведеться, бо можна вважати загальновизнаним, що пiсля коронавiрусу свiт вже не буде таким, яким був до початку 2020 року.

Зокрема, в процесi боротьби з пандемiєю (принаймнi на початковому етапi) проявилось торжество нацiонального егоïзму над загальноєвропейською солiдарнiстю. Закриття кордонiв, згортання доступу до європейського ринку працi, байдужiсть євробюрократiï до проблем краïн єврозони, що самостiйно борються з коронавiрусом - все це додає серйозних аргументiв «євроскептикам», зокрема, прихильникам «традицiйних цiнностей», про яких ми згадували у статтi «Чи варто гендеру лякатися?» вiд 30 сiчня ц. р.

Тим бiльше, що в умовах психологiчного тиску, коли постiйно нагадують про ризик зараження, погляди на рiвнiсть та свободу стають бiльш консервативними, зменшується толерантнiсть. (З iншого боку, вимушене перебування вдома показало збiльшення випадкiв насильства, i вирiшувати цi проблеми наша держава виявилась неготовою).

У зв’язку з цим виникає низка запитань щодо перспектив розвитку в Украïнi полiтики гендерноï рiвностi пiсля завершення карантину та нинiшнього етапу пандемiï. Ми запропонували нашим колегам та колежанкам, читачам та читачкам, яким небайдужа гендерна тематика, разом пошукати вiдповiдi. Отримали бiля 30 вiдповiдей, iз яких обрали найбiльш змiстовнi та аргументованi.


ДЛЯ ДОВIДКИ.

Гендерна рiвнiсть — рiвний правовий статус жiнок i чоловiкiв та рiвнi можливостi для його реалiзацiï, що дозволяє особам обох статей брати рiвну участь у всiх сферах життєдiяльностi суспiльства (Конституцiя Украïни).

Гендерна рiвнiсть означає наявнiсть рiвних умов для жiнок i чоловiкiв у реалiзацiï всiх прав людини та можливостей участi в полiтичному, економiчному, соцiальному та культурному розвитку, а також рiвного користування його результатами. Рiвнiсть необхiдна для людського розвитку. Досягнення гендерноï рiвностi необхiдне для нормального функцiонування соцiальноï, економiчноï, культурноï та полiтичноï систем. Нерiвнiсть статусу жiнок проявляється системно.

Гендерна нерiвнiсть — нерiвнi права жiнок i чоловiкiв, якi створюють систему обмежень або привiлеïв за ознакою статi. До гендерноï нерiвностi також можна вiднести нерiвнi умови для реалiзацiï рiвних прав жiнок i чоловiкiв.

(Шевченко З. В. Уклад. 2016. Словник гендерних термiнiв. Черкаси).

ЗАГРОЗА Є, ТА ВIДСТУПУ НЕ БУДЕ

Запитання: наскiльки реальною є загроза вiдходу украïнськоï влади та суспiльства вiд полiтики гендерноï рiвностi?

Павло КОЛОТВIН, полiтолог: «Я вважаю, що вiдхiд вiд полiтики гендерноï рiвностi вже неможливий. Украïнське законодавство, нормативно-правовi акти на регiональному рiвнi та свiдомiсть громадян суттєво змiнилися за останнi десятирiччя, суспiльство стає бiльш рiвноправним до жiнок i чоловiкiв. Завдяки новим технологiям усе бiльше жiнок мають можливiсть заробляти на рiвнi з чоловiками. До речi, найбiльшою мiрою гендерну рiвнiсть ми спостерiгаємо якраз у найбiльш високооплачуваних секторах економiки (IT-сфера, iнтернет-маркетинг, блогерство в соцiальних мережах тощо), де фiзiологiчнi вiдмiнностi є другорядними».

Наталiя КРАВЧУК, журналiстка, пiар-менеджерка: «Епiдемiя коронавiрусу матиме одразу два прояви, що визначатимуть поведiнку людей у найближчий час. По-перше, це бiологiчний чинник, в основi якого страх - за власне здоров’я та здоров’я рiдних. По-друге, це економiчна складова, яка, на думку багатьох експертiв/експерток, матиме не менший вплив, адже значна частина населення пiд час карантину стає безробiтною, а у бiльшостi населення немає достатнiх грошових запасiв.

Цей «гримучий коктейль» разом зi свiтовою економiчною кризою здатен на тривалий час зняти iз порядку денного чимало соцiальних питань. На жаль, гендерне питання потрапить саме до такого перелiку, бо найближчим часом будуть культивувати насамперед теми здоров’я та можливостi заробiтку».

Iрина САЛIХОВА, редакторка: «Змiни в украïнському суспiльствi почалися, ïх вже не зупинити. Карантин однозначно загальмує цi процеси, можливо, навiть вiдкине на кiлька рокiв назад. Хоча можливий i iнший варiант – люди зараз споживають бiльше iнформацiï, тому що з’явилося бiльше вiльного часу. Якщо ментори будуть давати роз’яснення базовим поняттям гендерноï рiвностi, я думаю, що це стане хорошою просвiтницькою роботою».

Кирило ЧУМАЧЕНКО, студент: «Зараз основнi проблеми - пандемiя та економiчна криза. Тому питання гендерноï рiвностi не є важливим для керiвникiв держави. Вiдверто кажучи, вже бiля року не бачу нiяких суттєвих позитивних зсувiв у питаннi гендеру зi сторони влади. Тому вважаю загрозу вiдходу вiд полiтики гендерноï рiвностi цiлком реальною».

Євгенiя ГЕНОВА, лауреатка Всеукраïнського конкурсу з гендерноï тематики: «Така загроза є у багатьох краïнах свiту, i Украïна тут не буде винятком, адже у нас гендерна полiтика не є достатньо усталеною, якраз, навпаки, перебуває на стадiï запровадження. Тому загроза того, що гендерна рiвнiсть опиниться «не на часi» у полiтичному порядку денному є досить високою.

Втiм варто нагадати, що права людини – а гендерна рiвнiсть є ïх складовою – завжди є актуальними i нiколи не втрачають свого значення».

Тамара ГЛАДКА, юристка, лауреатка Всеукраïнського конкурсу з гендерноï тематики: «На мiй погляд, глобальнi загрози – вiйна, пандемiя, природнi лиха тощо, не залишають мiсця для подiлу на жiнок та чоловiкiв, молодь та старечу, домiнуючi нацiï та мiнорiтарiïв. Єдиним вагомим аргументом «за» чи «проти» є лише особистi якостi та професiоналiзм конкретноï особи. Власне, у ситуацiях, небезпечних для iснування суспiльства, i вiдбувається переосмислення розподiлу людей за зовнiшнiми ознаками: перед обличчям смертi всi рiвнi. Проте вiдхiд вiд полiтики рiвностi є бiльш, нiж реальним – права людини в Украïнi опинялися «не на часi» i за менш значимих пiдстав. Звичайно, зараз нiхто не розбирає, якого гендеру, кольору шкiри чи орiєнтацiï лiкарi, полiцейськi, службовцi чи полiтики, що приймають вiдповiдальнi рiшення i рятують чиïсь життя – аби спрацювало. Проте загроза мине i, оскiльки на питання «гендерноï полiтики» нiхто не звертає уваги, суспiльство зробить кiлькадесят крокiв назад. Так само, як пiсля Другоï свiтовоï вiйни «забули», що жiнки вмiють не гiрше за чоловiкiв вправлятися зi зброєю i керувати лiтаками-винищувачами».

Ольга ОСТАПЕНКО, iсторикиня, громадська активiстка: «Я займаюся вивченням iсторiï молодiжного руху в незалежнiй Украïнi. Опитала вже бiльше 50 органiзацiй. Майже 80 % активiстiв – дiвчата i жiнки, вони також складають бiльшiсть керуючого складу. Практично усi сповiдують європейськi цiнностi, гендерну рiвнiсть вважають нормою. Тому я не вiрю, що наше суспiльство повернеться до «традицiйних цiнностей».

Варто також нагадати, що Украïна обрала євроiнтеграцiйний напрям, пiдписала Угоду про асоцiацiю з Європейським Союзом, взяла зобов’язання щодо ратифiкацiï Стамбульськоï конвенцiï, виконання Резолюцiï Ради Безпеки ООН 1325, Цiлей сталого розвитку тощо. Цi зобов’язання передбачають, серед iншого, забезпечення гендерноï рiвностi як способу дотримання основоположних прав людини, поваги до цiнностей, на яких базуються суспiльнi вiдносини у сучасному свiтi. А це означає, що зворотнього шляху у цьому напрямку не буде».

РОЗВИТОК ПРИВАБЛЮЄ БIЛЬШЕ ТРАДИЦIÏ

Запитання: Чи пiдтримає суспiльство згортання цього процесу на користь «традицiйних цiнностей» (жiнка-«берегиня», «чоловiк – голова» тощо)? Наскiльки широкою може бути така пiдтримка? До яких наслiдкiв це може привести?

Євгенiя ГЕНОВА: «В украïнському суспiльствi ще багато тих, хто схвально ставиться до так званих «традицiйних цiнностей», про що свiдчать, зокрема, наполегливi спроби народних депутатiв утворити в Верховнiй Радi рiзноманiтнi групи на пiдтримку цих «цiнностей» (до якоï входять також i нардепи вiд одеського регiону). Втiм, сподiваюся, що це не призведе до серйозноï переорiєнтацiï громадянського суспiльства на цiнностi, що суперечать правам i свободам людини».

Валентин КОТЛЯР, викладач: «Мiй погляд може здатися дещо парадоксальним, але вважаю, що пандемiя позитивно плине на гендернi питання. Бо хто є основними противниками гендерного пiдходу? Представники церковних кiл. I це зрозумiло, бо за релiгiйними канонами жiнка визначально не може дорiвнювати чоловiковi. Суттєвий плив церковникiв на вiруючих виборцiв змушує багатьох полiтикiв формально демонструвати негатив щодо гендерних питань, навiть, якщо ïх погляди на економiку чи культуру є цiлком європейськими. Але реакцiя церкви (особливо московського патрiархату) на пандемiю була просто дикунською, сприяла збiльшенню захворювань на коронавiрус та навiть смертельних випадкiв. А це не може не позначитися на ïï авторитетi. Тому, з моєï точки зору, зараз люди будуть менше дослухатися до церковникiв, а це вплине i на полiтикiв. Додам до цього, що молодь загалом бiльше схильна до розвитку, нiж до консерватизму».

Кирило ЧУМАЧЕНКО: «Згортання полiтики гендерноï рiвностi не призведе одразу до вiдкату, але на цьому фонi позицiя традицiоналiстiв стане сильнiшою. I тому люди вiком 40+ рокiв за вiдсутностi протилежноï позицiï будуть пiдтримувати саме прихильникiв «традицiйних цiнностей», що може нiвелювати результати багаторiчноï працi».

Тамара ГЛАДКА: «Сьогоднi суспiльство, на чолi з полiтиками, iз радiстю «забуває» про «незручнi питання». Яскравим прикладом того, що бiльш за всiх питаннями рiвностi переймаються ïï супротивники, є зворушливе звернення пана Фiларета до своєï пастви iз роз'ясненням його власних теорiй походження коронавiрусу. Тобто, доки лiкарки працюють над лiквiдацiєю наслiдкiв проведення масових релiгiйних ритуалiв у часи пандемiï, релiгiйнi дiячi користуються ситуацiєю, безкарно нав'язуючи своï проросiйсько-консервативнi iдеï суспiльству. Наслiдки такого «зомбування» очевиднi: всi досягнення останнiх п'яти-шести рокiв буде нiвельовано, а украïнське суспiльство впевнено обиратиме шлях розвитку «Схiдного Мордору». Консервативнi iдеï, за своєю сутнiстю, завжди бiльш привабливi – вони базуються на тому, що не потрiбно робити жодних зусиль, та апелюють до ностальгiчних iлюзiй про нiбито безхмарне минуле».

Павло КОЛОТВIН: «В Украïнi iснує критична кiлькiсть активних жiночих органiзацiй та об’єднань. Бiльшiсть виборцiв в Украïнi — жiнки. На регiональному рiвнi до мiсцевих рад обирають усе бiльше жiнок. Є позитивна тенденцiя i на всеукраïнському рiвнi – маю на увазi склад Верховноï Ради. Але є i певнi негативнi прояви, так, дiючий уряд є одним з найменш гендерно-збалансованих за останнi 10 рокiв.

Проте дискусiя щодо цього питання в суспiльствi повинна мати конструктивний характер, а не iронiчний та саркастичний, як це було за часiв повнiстю чоловiчого уряду у 2010 роцi».

(Продовження - в одному з найближчих номерiв)

Матерiали дискусiï опрацював i пiдготував до друку Олександр ГАЛЯС.

Матерiал створено в межах проекту «Гендерночутливий простiр сучасноï журналiстики», що реалiзовується Волинським прес-клубом у партнерствi з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубiв Украïни та за пiдтримки Украïнськоï медiйноï програми (Iнтерньюз).

ВIД РЕДАКЦIÏ. Найближчим часом у нашому виданнi буде надруковано добiрку читацьких вiдгукiв на статтi з гендерноï тематики, яку через вимушену перерву ми не мали змогу оприлюднити ранiше. Дякуємо дописувачам за увагу та терпiння, надсилайте i далi своï думки та пропозицiï.