Номер 20 (1460), 6.06.2019

ПОЛЮВАННЯ ЗА НАГОРОДАМИ:
ДОБРИЙ ПОЧАТОК

На вiдмiну вiд минулих перiодiв цього року нових успiхiв наших журналiстiв довелося чекати майже п`ять мiсяцiв. Зате порадували одразу чотири молодi журналiстки.


Великий успiх спiткав Марiю Шевчук, яка здобула першу премiю на Всеукраïнському конкурсi "Реформування мiсцевого самоврядування та територiальноï органiзацiï влади", що вже третiй рiк проводить Мiнрегiон. Таку високу оцiнку отримала стаття "Великомихайлiвська громада. Рецепти борщу та успiху", надрукована в газетi "Одеськi вiстi". А загалом у конкурсi брало участь 269 журналiстських матерiалiв. Марiя Шевчук стала кращою в номiнацiï "друкованi ЗМI".

Дiвчина зiзнаεться, що вона вперше "так далеко зайшла на всеукраïнських конкурсах". Тому навiть не розраховувала на перемогу.

- Я намагалася зробити свою роботу якiсно, не особливо розраховуючи на високий результат, але оскаржувати його менi чомусь не хочеться, - посмiхаεться Марiя.

До Великоï Михайлiвки журналiстка потрапила пiд час прес-туру. В той день там проходив Фестиваль Борщу, i iй вдалося зробити багато цiкавих фотографiй та записати багато розмов з мiсцевими жителями, якi подiлилися своïми враженнями про те, що змiнилося в ïх життi пiсля створення селищноï об`εднаноï територiальноï громади (ОТГ).

- Були серед моïх спiврозмовникiв такi, якi вважають, що краще не стало, але бiльшiсть все ж помiтили позитивнi змiни, - розповiдаε Марiя. - Це реальнi люди, якi бачили мене вперше в життi, так що не думаю, що ïм був сенс щось прикрашати.

Що стосуεться церемонiï нагородження, яка проходила у столицi, то найбiльше вражень в дiвчини вiд конференцiï за участю представникiв Мiнрегiону. Там було озвучено останнi данi про те, як проходить реформа мiсцевого управлiння в Украïнi, якi успiхи показали об'εднанi територiальнi громади за останнi роки.

- Iнформацiï дуже багато, - каже Марiя. - Я постiйно пишу про децентралiзацiю, шукаю новi теми i факти. А тут менш нiж за годину набрала iдей i коментарiв як мiнiмум для п'яти матерiалiв.

При спiлкуваннi з iншими переможцями та призерами Марiю цiкавило, як просуваεться реформа в регiонах Украïни, з якими складнощами стикаються громади. В неï склалося враження, що як успiхи, так i труднощi багато в чому схожi.

- Подати серйозну тему живою мовою набагато складнiше, нiж просто проаналiзувати данi за минулi роки i зробити висновки, - вважаε переможниця. - Хоча це теж велика праця, але людина, яка цiлеспрямовано не цiкавиться реформою, не зможе оцiнити ïï масштаби. Децентралiзацiя, на жаль, не та тема, яка викликаε вiдгук у масового читача чи глядача. Може тому, менi, як, напевно, i моïм колегам приεмно, коли цi матерiали викликають iнтерес про людей, змушують ïх задуматися про те, що вiдбуваεться навколо.

Майже одночасно з Марiεю Шевчук нагороду отримала студентка першого курсу магiстратури факультету журналiстики Нацiонального унiверситету "Одеська юридична академiя" Яна Самко. Вона вийшла переможницею Всеукраïнського конкурсу студентських наукових робiт з журналiстики. Iï роботу "Фото поза рамкою" визнано кращою серед 64, що ïх представили на конкурс студенти з 31 закладу вищоï освiти Украïни.

Конкурс проходив у два тури. Пiдчас першого - "слiпе" рецензування - було обрано 20 кращих робiт, авторiв яких запросили до столицi на пiдсумкову науково-практичну конференцiю.

Пiсля презентацiйного захисту науковоï роботи Яна вийшла на першу позицiю у рейтингу конкурсантiв. Як результат - iï перемога не викликала у членiв журi жодного сумнiву.

Статтi Яни Самко не раз друкувалися на сторiнках нашоï газети, тому ми з радiстю i задоволенням привiтали нашу авторку з таких значним успiхом i запропонували iй докладнiше розповiсти про свiй шлях до перемоги.

- Робота "Фото поза рамкою", - розповiдаε Яна, - це мiй дипломний проект, який було написано пiд науковим керiвництвом декана факультету журналiстики, професора Тетяни Кузнεцовоï. Робота систематизуε класичнi фотостандарти, демонструε варiанти ïх порушення та унаочнюε можливiсть iснування сучасноï фотографiï без свiдомо закладеноï в неï манiпуляцiï. Для пiдтвердження теоретичноï частини свого дослiдження мною було спецiально розроблено i реалiзовано авторський журнал. Про його сутнiсть, мабуть, краще розкажуть декiлька абзацiв, з якого починаεться знайомство читачiв з моεю роботою.

"Якщо ви звикли вкладатися спати рiвно о 22.00 чи п`εте ранкову каву виключно з тостом iз трьома шматочками сиру, тодi цей журнал не для вас. Iнакше ви не зрозумiεте прагнення цих 40 сторiнок зламати iснуючi правила. Так, ви дiйсно все правильно зрозумiли. Ми наважились замахнутися на найцiннiше для свiту вiзуалiзацiï, незмiнне останнi десятилiття - правила зйомки й обробки фото.

Навiщо? Бо свiт, побудований навколо нас, - вiзуалiзацiя. Кожна рiч, думка, почуття маε свiй iконiчний вигляд. I якщо ви думаεте, що контролюεте цi образи виключно самi - помиляεтесь.

Свiт вiзуалiзацiï, мов будiвля, де мiсце та значення кожноï з цеглинок визначаε архiтектор. Саме його думки та переконання пiдсвiдомо сприймаються тими, хто буде жити в цьому будинку. Засоби масовоï iнформацiï вже давно зрозумiли цю схему. Хоча вони можуть переконувати, що не використовують у своïх текстових чи графiчних iнформацiйних посиланнях нiяких манiпулятивних засобiв. Та хiба ви повiрите в це?

Згадайте, що саме привертаε вашу увагу у друкованому виданнi чи на телебаченнi - зображення, чи не так? Його колiр, геометричнi фiгури, лiнiï та iншi символи - дiють на пiдсвiдомому, не вловимому для нас рiвнi.

Цей журнал розкриваε таεмницi сугестивних чинникiв окремих правил зйомки й обробки кадру. Зауважимо, ми не шукаεмо виправдань помилкам та не дискредитуεмо наявнi стандарти; ми бажаεмо проаналiзувати ïх з iншого боку. Адже свiт фотографiï може та маε право бути вiльним для сприйняття кожного з вас".

Чи очiкувала я на перемогу? Чесно кажучи, нi. Моя робота створена в першу чергу як творчий проект, а вже потiм задум пiдкрiплювався теорiями та гiпотезами. Лiтературу на цю тематику сьогоднi взагалi складно пiдiбрати, це здебiльше блоги вiдомих фотографiв та психологiв. Однак менi вдалося знайти усi потрiбнi науковi гiпотези та пiдтвердити або спростувати ïх. Тому така оцiнка членiв журi не може не радувати. Хоча, зiзнаюся, найбiльшою винагородою для мене стали слова одного з присутнiх на захисту журналiста: "Менi б хотiлося побачити продовження вашого журналу. Це цiкаво та захоплююче". Такi речi надихають створювати нову журналiстику й надалi.

На факультетi журналiстики НУ ОЮА вчилася i Наталка Касяненко, яка теж друкувалася в нашому виданнi. Зараз Наталка працюε у вiдомому телепроектi "Нашi грошi з Денисом Бiгусом", проводить журналiстськi розслiдування. Одне з них - "Таεмний фаворит Луценка" - дозволило дiвчинi увiйти до числа п`яти найкращих журналiстських матерiалiв престижного конкурсу "Честь Професiï 2019" у номiнацiï "Надiя журналiстики". I хоча головну нагороду у цiй номiнацiï отримав iнший представник цього проекту, але наша героïня не засмучена: увiйти до фiнальноï п`ятiрки з 95 робiт - це значний успiх.

На тому ж конкурсi "Честь Професiï 2019" випускниця ОНУ iм. Мечнiкова Валерiя €гошина, яка працюε у програмi "Схеми. Корупцiя в деталях" (спiльний проект Радiо Свобода та телеканалу UA:Перший), виявилася εдиною, чиï роботи претендували на перемогу одразу у двох номiнацiях. Причому в тих, де була дуже велика конкуренцiя.

Так, у номiнацiï "Найкращий матерiал з громадянською позицiεю" матерiал Валерiï "Приватний загiн пiд крилом Нацполiцiï" потрапив у ТОП-5 з 142 статей та програм.

У номiнацiï "Найкраще подання резонансного матерiалу" iï розслiдування "Американськi "Айленди" для украïнського флоту: чому катери досi не в Украïнi", журi включило до фiнальноï п`ятiрки, видiливши з 116 матерiалiв. Варто вiдзначити, що цей сюжет мав особливий резонанс. Пiсля його виходу буквально за пару мiсяцiв було вирiшено усi бюрократичнi процедури, чого не вдавалося зробити за попереднi чотири роки.

I хоча на цьому конкурсi нашi дiвчата не отримали головних нагород, але ми впевненi, що в них все попереду.

Отже сезон журналiстських нагород вiдкрито!

Бажаεмо нашим молодим колегам нових успiхiв.

Пiдготував Олександр ГАЛЯС.