Номер 23 (1317), 24.06.2016

МИ ВСI I € ВЛАДА!

Для чого нам - громадянам Украïни - Конституцiя? Чи вважаεмо ми Конституцiю важливою для свого повсякденного життя? Чи ε наша Конституцiя для нас цiннiстю?


На цi питання ми повиннi вiдповiсти самi. I нiхто iнший. Якщо хочемо зробити нашу державу сильною та успiшною, цi питання потребують вiдповiдей вiд кожного громадянина та консенсусних вiдповiдей усього суспiльства.

При всiх складнощах нинiшньоï ситуацiï в Украïнi ми намагаεмося будувати демократичне суспiльство. Так, зараз проблем бiльше, нiж можливостей ïх вирiшити. Але третю статтю Конституцiï Украïни, в якiй говориться, що ЛЮДИНА, ïï життя i здоров'я, честь i гiднiсть, недоторканiсть i безпека визнаються в Украïнi найвищою соцiальною цiннiстю, ще нiхто не вiдмiняв. Також, як i п'яту статтю Основного Закону, де сказано, що εдиним джерелом влади в Украïнi ε НАРОД.

"Не так давно в Росiï провели соцiологiчне дослiдження, в якому цiкавилися у громадян цiεï краïни, кого вони вважають головним джерелом влади, - говорить Голова правлiння Центру полiтико-правових реформ Iгор Колiушко. - I там приблизно двi третини респондентiв сказали, що це президент краïни. Тодi ми провели аналогiчне опитування в Украïнi. У нас же Гаранта "головною" владою назвала лише чверть громадян. Решта впевненi, що народ. Начебто показник значно демократичнiший. Однак якщо взяти €вропу, то вiдсоток подiбноï вiдповiдi, коли главу держави називають "основним джерелом влади" в краïнi взагалi наближаεться до нуля.


Тому всi ми повиннi усвiдомити, що не ε стороннiми спостерiгачами, а повноправними громадянами, чия думка не просто може бути врахована, а вона основоположна. Наприклад, пiклуючись про перспективу свого сина або доньки, ми ретельно ставимося до вибору для них освiти - куди поступати, в яку школу вiдправити, яку iноземну мову вивчати. Проте Основний Закон краïни куди бiльш важливий для майбутнього наших дiтей.

Так, ранiше можна було почути думку, що хоча в Украïнi формальний документ пiд назвою "Конституцiя" ε, насправдi Конституцiï немаε. Треба визнати, що велика доля правди у цих словах була. Але з певного моменту це вже не так. Революцiя Гiдностi зробила Украïнську Конституцiю справжньою. Ми повиннi пам'ятати, що люди, якi вийшли на Майдан, вимагали не тiльки змiни облич у полiтицi, але i змiни системи. I це в першу чергу не косметичнi, а комплекснi змiни Основного Закону.

Зараз часто можна почути нарiкання, мовляв, кожна влада приходить i змiнюε Конституцiю "пiд себе". Щоб цього не сталося в черговий раз, нам необхiдно стати активними учасниками проведення конституцiйноï реформи. В цьому випадку в нас ε шанс змiнити Конституцiю "пiд себе".


"Тому належно проведена реформа Основного Закону краïни покращить сприйняття Конституцiï, - упевнений Iгор Колiушко. - Однак ця цiль не може бути досягнута самими лише поправками до Конституцiï, навiть якщо вони будуть iдеальними за формою i за процедурою. Цiль конституцiйноï еволюцiйноï реформи полягаε в тому, щоб дотримання Конституцiï було самодостатньою цiллю i той, хто порушив ïï, не мав мiсця в украïнськiй полiтицi, навiть якщо йдеться про таке звикле неособисте голосування депутатiв. Потрiбно, щоб ми розумiли та вiдчували, що будь-яке порушення Конституцiï завжди ε наступом на людську гiднiсть, свободу i справедливiсть.

Зараз можна виокремити чотири основних напрями конституцiйних змiн: встановлення ефективного механiзму державноï влади, створення конституцiйних передумов для децентралiзацiï влади, посилення незалежностi та професiйностi судовоï влади, гарантування прав i свобод людини i громадянина.

Механiзм державноï влади повинен ефективно управляти державою в iнтересах украïнського суспiльства. Для цього необхiдний баланс гiлок влади в межах парламентсько-президентськоï республiки, який унеможливить узурпацiю влади будь-ким з вищих посадових осiб.

Паралельно необхiдно активно розвивати парламентаризм. Простiше кажучи, необхiдно покращити Парламент - зробити його ефективнiшим та якiснiшим. До речi, бiльш демократичноï системи управлiння в свiтi ще не вигадали.

Також децентралiзацiя влади ε однiεю з ключових частин конституцiйноï реформи, яка сьогоднi необхiдна Украïнi. Це надання максимальноï кiлькостi повноважень та бюджетних коштiв, якi зараз знаходяться в розпорядженнi державних органiв влади, органам мiсцевого самоврядування. Цей процес покликаний надiлити повноваженнями тi органи, якi працюють найближче до людей та можуть вирiшувати мiсцевi проблеми якомога ефективнiше.

Система правосуддя в Украïнi за своïм змiстом та цiнностями маε мало спiльного з судовими системами розвинених краïн €вропи та свiту. Рiвень довiри до неï в Украïнi ε найнижчим у €вропi та одним з найнижчих у свiтi. 2 червня цього року внесенi змiни до Конституцiï, якi дають шанс повернути справедливiсть до судiв.

Щодо конституцiйних прав людини в нашiй краïнi, то зараз, на превеликий жаль, в бiльшостi своïй вони швидше декларативнi i популiстськi. Наприклад, безкоштовна охорона здоров'я або освiта. Ми всi розумiεмо, що виконати ïх неможливо. З iншого боку, i керiвництво краïни особливо не приховуε, що порушуε Конституцiю, не виконуючи один з ïï головних роздiлiв - права людини. Звiдси й недовiра у суспiльствi до Основного Закону. А це руйнiвно для Украïни. Тому необхiдне реалiстичне закрiплення соцiально-економiчних прав громадян у Конституцiï.

Ми, як громадяни Украïни, повиннi не стiльки визначити iснуючi проблеми, на превеликий жаль, вони нам всiм добре вiдомi, скiльки, об'εднавши зусилля, спробувати ïх вирiшити.

Нам нiколи не можна забувати про вже згадану п'яту статтю Конституцiï Украïни. Ми всi i ε влада!