Номер 38 (1478), 10.10.2019

Про сучаснi проблеми та перспективи розвитку украïнсько-китайських вiдносин (з наголосом на одеський регiон) ми запросили одного з кращих вiтчизняних експертiв Iгоря ЛИТВИНА.

Для довiдки. Iгор Антонович Литвин народився у 1954 р. Випускник Киïвського унiверситету iм. Т. Г. Шевченка. У 1976 р. почав працювати у МЗС. З серпня 1999 р. по жовтень 2001 р. — Надзвичайний та Повноважний Посол Украïни в Китаï. З 2017 року — голова Правлiння Асоцiацiï Украïнсько-Китайського Стратегiчного Партнерства.

— Останнiм часом нашi читачi особливо цiкавляться тим, чи будуть китайськi iнвестори купувати мiсцевi землi, та у якому секторi сiльського господарства вони мають найбiльший iнтерес?

— По-перше, законодавство поки що не дозволяє купiвлю-продаж землi... Але влада конкретно оголосила, що цей ринок запрацює. Що стосується iнтересiв китайцiв, то, звичайно, вони були б задоволенi, якби у них з’явилася можливiсть купувати землi сiльськогосподарського призначення i вирощувати все, що необхiдно згiдно з номенклатурою товарiв критичного iмпорту.

— Крiм землi, є на Одещинi ще й порти, тому i тут нас цiкавить, якi iнфраструктурнi рiшення китайський бiзнес мiг би запропонувати нашому регiону?

— Китайських iнвесторiв зараз цiкавлять земельнi дiлянки, якi пов’язанi з найближчою iнфраструктурою (логiстичною чи транспортною), щоб органiзовувати спiльнi або зi 100 %-ним китайським капiталом промисловi (технологiчнi) зони чи iндустрiально-технологiчнi парки. Вiдповiдно, щоб там збудувати власну промислову iнфраструктуру та запропонувати китайським компанiям виробляти продукцiю, наближаючи ïï до європейського споживача через асоцiацiю нашоï краïни з Евросоюзом.

Я точно знаю, що є такi iнфраструктурнi проекти з розмiщенням бiля портiв. Вони дуже приваблюють китайцiв, навiть надавались подiбнi пропозицiï каналами Украïнсько-Китайськоï Дiловоï ради (Украïнська частина — www.ucbc.org.ua, створена у 2010 р., як єдина офiцiйна платформа взаємодiï бiзнесових кiл Украïни та Китаю вiдповiдно до Угоди мiж Торгово-промисловою Палатою Украïни та Всекитайською Радою сприяння мiжнароднiй торгiвлi, є органом ТППУ).

Також китайських бiзнесменiв цiкавило б вирощування зернових культур, якi можуть бути використанi для кормiв великоï рогатоï худоби. У Китаï така ситуацiя: мало землi, вже все засiяно, екстенсивний шлях неможливий, iнтенсивний шлях розвитку себе вже вичерпав (бо досягнуто лiмiту обробки землi хiмiкатами), тобто, вiдсутнiй сам фактор пiдвищення врожайностi. У нас же без використання ГМО виростають чудовi зерновi на чорноземах.

Крiм того, китайських iнвесторiв цiкавить можливiсть органiзувати виробництво м‘яса у комплексi iз вирощуванням на наших землях великоï рогатоï худоби i свиней та переробкою. У них зараз саме спостерiгається дефiцит свинини та яловичини. I як тiльки виникла така потреба, китайцi звернулися до Украïни, узгоджено можливiсть постачання до Китаю замороженоï яловичини украïнського виробництва, але бюрократiя вже чотири роки робить неможливим цей експорт.

Ще одна цiкава сфера для китайцiв — транспортно-логiстичнi проекти. Як ви знаєте, є багато компанiй, якi возять до нас великi обсяги рiзноманiтних вантажiв (згадаймо хоча б компанiю COSCO Shipping), проте до Китаю розвантаженi контейнери йдуть пустi, тому компанiï були б зацiкавленi завантажити ïх зерном, рудою тощо.

— Якi ще галузi, крiм вищезгаданих, цiкавлять тих китайських бiзнесменiв, що хочуть iнвестувати грошi в наш край?

— Напевно, що хочуть, але мають бути вiдповiднi проекти — логiстичноï, туристичноï та розважальноï iндустрiï. Цi напрямки вимагають шалених iнвестицiй i тому усе поки що тiльки у планах. Можу пiдкреслити одне: нам треба бути активнiшими — самим органiзовувати бiзнес-заходи, виïжджати на iнвестицiйнi форуми до Китаю. Це також можна зробити через Украïнсько-Китайську Дiлову Раду — допоможемо оформити та представити цi проекти.

— Сьогоднi в Одесi проживає чимало вихiдцiв iз Китаю. На вашу думку, що необхiдно покращити, аби ми могли краще розумiти одне одного i втiлювати спiльнi та кориснi проекти?

— По-перше, на мою думку, необхiдно бiльше iнформацiï. Коли людина обiзнана про щось, тодi вона краще розумiється у справi. Коли на Одещинi мiсцевi мешканцi мало розумiють традицiï, менталiтет, кулiнарнi смаки китайцiв, то люди не зближуються. Тому потрiбно давати бiльше iнформацiï у мiсцевих ЗМI. Але щоб мати спiльнi проекти, китайцi мають мати тут друзiв.

По-друге, має бути iнiцiатива вiд влади Одещини, мiсцевих бiзнесових кiл, гуманiтарних iнституцiй, якi вiдповiдають, зокрема, за розвиток культури та освiти. Повиннi вiдбуватися спiльнi заходи iз залученням китайських спецiалiстiв (наприклад, iз нетрадицiйноï медицини), китайських митцiв, щоб вони демонстрували особливостi своєï нацiï.

Крiм того, мають влаштовуватися мiсцевi iнвестицiйнi форуми, куди будуть приïздити бiзнесмени. Потрiбнi обов’язково туристичнi поïздки китайських груп на Одещину. Зараз це вже не так складно, як ранiше, iснує формат "електронна вiза", але все ще у нас вiдсутня така важлива складова як групова вiза.

Хочу також звернути увагу на можливiсть мiжрегiональних зв’язкiв мiж областями Украïни та провiнцiями Китаю, якi нинi взагалi по-справжньому не розвиваються. Зараз, на вiдмiну вiд радянських часiв, коли побратимство носило виключно ритуальний характер, є можливiсть встановити гарнi партнерськi стосунки iз будь-яким регiоном КНР. Це означає, що можна вийти iз iнiцiативою вiд регiональноï влади та отримати конструктивнi практичнi вiдносини iз будь-якою провiнцiєю, що включатиме комплекс пiльгових процедур — вiд спрощення вiзових чи митних правил до спiльних бiзнес-проектiв. Але для цього необхiдно прийняти спецiальний режим для китайських туристiв та бiзнесменiв на кшталт безвiзового режиму протягом 144 годин, який дiє у кiлькох китайських мiстах для громадян 51-ï держави, включаючи Украïну, почати здiйснювати культурний обмiн, який сприятиме i пожвавленню у сферi бiзнесу.

— Чи слiд очiкувати кардинального перезавантаження украïнсько-китайських вiдносин? Зокрема, дуже цiкаво, чим, на вашу думку, завершиться скандал з компанiєю "Мотор Сiч"?

— Згадана ситуацiя, яку украïнськi ЗМI квалiфiкують як скандал, має вiдповiдну бiзнесову та правову природу. До того ж ми бачимо спроби певних чинникiв правлячих кiл США (вже колишнiх) вплинути на цю ситуацiю з метою не допустити посилення обороноздатностi Китаю. Вiдомо, що сучасного виробництва авiацiйних двигунiв там немає, за справу взялися китайськi приватнi бiзнесовi кола, якi й пiшли на цей контракт iз "Мотор Сiччю", яке також не є державним пiдприємством. I тут є багато питань до контракту в планi того, чи було його укладено у повнiй вiдповiдностi до норм украïнського законодавства. Звичайно, не справа держави контролювати кожний крок приватного бiзнесу, але за умови, якщо дотримано усiх норм закону i якщо це не зачiпає iнтереси обороноздатностi краïни, насамперед нашоï. Зрозумiло, чим i з ким торгувати — це наша справа, але у подiбнiй чутливiй сферi ми маємо враховувати i iнтереси наших партнерiв, до того ж стратегiчних.

В принципi, ми можемо говорити з китайцями про виробничу кооперацiю в авiапромi, але, вирогiдно, не шляхом купiвлi "Мотор Сiчi". Необхiдно, щоб наше керiвництво розмовляло з керiвництвом США та Китаю. З Трампом наш президент вже спiлкувався. Чекаємо на повноцiнний дiалог Зеленського iз Сi Цзiнпiнєм. Тим бiльше, що нещодавно Китай у особi свого посла в Украïнi Ду Вея заявив, шо КНР готова надати вiдповiдне сприяння у врегулюваннi ситуацiï на Донбасi. Це означає, що Китай вiдступає вiд своєï традицiйноï позицiï невтручання у внутрiшнi справи iнших держав i демонструє тим самим свою рiшучiсть вiдiгравати дедалi значнiшу роль у свiтових справах. Тим бiльше, що має другу у свiтi за потужнiстю економiку, великий науково-технiчний потенцiал i виправданi геополiтичнi амбiцiï.

Матерiали пiдготували Олександр ГАЛЯС та Наталiя КРАВЧУК.