Номер 18 (1362), 26.05.2017

Останнi роки видалися бурхливими на подiï рiзного масштабу, але тема εвроiнтеграцiï Украïни, напевно, одна iз найцiкавiших для людей, полiтикiв.

Адже це дiйсно те, що може принести корiннi змiни, пiдняти рiвень життя украïнцiв i стабiлiзувати нинiшню ситуацiю. Проблема ж в тому, що нiхто достеменно не знаε, чим може закiнчитись такий досить цiкавий крок.

Всi ми знаεмо, що зараз в Украïнi настали не найлегшi часи. Проблеми оточують нас усюди, i для того, щоб якось викарабкатися з пащ iнфляцiï i вiйни - нам потрiбна пiдтримка ззовнi. На щастя, вона вже ε. Можливо, не така, як хотiлось би, але сьогоднi цивiлiзований свiт залежить i вiд долi нашоï краïни також. Iсторiя повторюεться, i ми сьогоднi - це Польща 1919 року, коли €вропа всiляко змiцнювала ïï задля своεï ж безпеки. Ви скажете, що нас неприховано використовують, але i в цьому ε сенс. Адже коли людина тоне i сусiд кидаε ïй рятувальний жилет - вона ж не думаε про те, що не повернула йому борг, чи не так?

Сьогоднi нам справдi важливо пiдняти економiку на новий рiвень, впроваджувати новi технологiï. Тому що саме вiд стану економiки i наявностi сучасних технологiй залежить як рiвень життя населення, так i стабiльнiсть краïни в цiлому. Бо, на жаль, грошi вирiшують багато чого, а особливо в такому великому масштабi, як краïна. А вступ до €С - це правильний крок з цiεï точки зору, бо ми вже отримуεмо величезнi грошовi траншi, а якщо станемо повноцiнними членам €вропейського Союзу - ця допомога стане ще помiтнiшою. Крiм цього - це можливiсть спiвпрацювати з рiзними краïнами, отримувати новi знання i мати вплив на науково-технiчний прогрес. Для цього вже зроблений перший крок, i скоро украïнцi зможуть не тiльки подорожувати Iспанiεю i Францiεю без вiз, але i мати вiльнiшi руки у планi роботи i навчання.

До речi, про Францiю. 7 травня там вiдбувся другий тур виборiв, до якого вийшов проεвропейський Макрон та загалом антиεвропейська Ле Пен. Французи в першому турi вiддали 23 вiдсотки голосiв за першого i 21 за другу. Тобто це означаε, що життя в €С - не таке вже i солодке, як може здаватись нам, оскiльки четверть французiв пiдтримали кандидата, котра обiцяε радикальнi змiни в краïнi не на користь €вропейського Союзу.

Сюди ж можна вiднести приклад i з вiдомим Брекситом. Великобританiя недарма залишила €С, на це були причини, схожi на обiцянки партiï Ле Пен - часткове закриття своïх кордонiв, зменшення емiгрантiв, вiдновлення своïх традицiй i звичаïв. I це ε оборотною стороною медалi. На цих прикладах ми бачимо, що вступом до €вропейського Союзу ми, скорiше за всього, жертвуεмо нашими звичаями. Чи готовi ви до цього? Думаю, не дуже, як i бiльша частина нашого населення. I ми тут не виннi, бо це наш менталiтет, котрий укорiнювався i змiцнювався в нас протягом тисячолiть. Ми можемо прийняти εвропейськi цiнностi, зрозумiти ïх, але нам треба багато часу для того, щоб звикнути до них, змiнити себе таким чином, щоб сприймати ïх так, як треба. Бiльше того, сьогоднi, в часи вiйни i натиску в iнформацiйному полi, нам - украïнцям, треба не вiдкривати Америку i шукати якихось нових, "правильних" цiнностей. Ми повиннi згуртуватись навколо того, що маεмо тепер, що об`εднувало нас в часи нацiонально-визвольних змагань, в часи УНР i Другоï свiтовоï вiйни. I це ε вкрай важливим, бо тiльки разом, iз спiльною iдеεю i спiльними цiнностями ми зможемо вистояти i зберегти свою державу.

Безглуздо сперечатись, чи потрiбнi нам одностатевi шлюби, коли заграва вiйни ще не погасла. Надзвичайна демократичнiсть в нашiй ситуацiï не граε нам руку, бо не можна задовольнити всiх, коли сам маεш значнi проблеми. Що варто робити, так це направити сили в об`εднання людей, на вiдродження своεï власноï культури, у розвиток своïх традицiй i звичаïв. А вже потiм, коли ми будемо певнi, що маεмо достатньо сил, щоб не розгубити те, що набувалось столiттями, щоб зберегти свою iдентичнiсть, незважаючи на можливi натиски з боку iнших, тiльки тодi можна буде думати про те, чи варто нам йти на цей крок.

А взагалi, як би там не було, я вважаю, що нам треба прямувати до €вропи. Можливо, не в усiх аспектах бути схожими на них, iнодi не приймати ïхнε бачення заради своïх iнтересiв, але нам треба вийти на новий рiвень у свiтi, вiдiрватися вiд впливу краïни-агресора i налаштувати спiлкування з розвиненими краïнами. €вропейський Союз маε багато переваг i недолiкiв, але наша мета сьогоднi - пiдняти краïну, i €С може у цьому допомогти. Я не виключаю можливостi, що колись ми зможемо заснувати своε об`εднання, а навколишнi краïни будуть гуртуватися навколо нас. Бо ми маεмо добрячий потенцiал, просто потрiбен лiдер, котрий змiг би його розкрити, знайти шлях до розвитку i привести нас до свiтлого майбутнього!

Роман СТЕБЛIВСЬКИЙ,
учень 6-А класу гiмназiï № 8.

Версия для печати

Предыдущая статья

Следующая статья