Номер 46 (1390), 8.12.2017

Станiслав Савович Стриженюк народився 3 березня 1931 року в мiстi Гайворонi в родинi хлiбороба. Вчився в Одеськiй спецiальнiй середнiй школi Вiйськово - Повiтряних Сил, потiм на хiмiко-технологiчному факультетi Одеського полiтехнiчного iнституту.

У 1955-59 р. працював на Актюбiнському хлiбокомбiнатi у Казахстанi. Першi поезiï надрукував у 1956 роцi в колективнiй збiрцi "Голосом серця". У 1963 р. закiнчив заочно Лiтературний iнститут iм. М. Горького. Автор кiлькох десяткiв книжок вiршiв та поем. Його твори побачили свiт у перекладах на болгарську, угорську, польську, англiйську мови. Значну частину творчого доробку поета складають афористичнi мiнiатюри, деяки з них пропонуεмо нашим читачам.

IНТЕРЕС

В ярликiв ε рiзнi iнтереси,

Нi при чому форма тут чи змiст.

Шовiнiст я в Киεвi з Одеси,

А в Одесi - нацiоналiст.

СТУКАЧI

Якби ми знали, паничi,

Де ходять-бродять стукачi.

Нiчого б ми не говорили

Довiрливо, мов брату брат,

Щоб не свiтилось наше рило

В СIЗО не з-за iржавих грат.

ПЛАЧ

Суспiльству нiчого радiти,

Заплаче й гордий Прометей,

Коли батькiв кидають дiти

Або батьки своïх дiтей.

КАРЛИКИ

Всiм турбуватись карликам не треба

В полiтицi. Бо в тому, певне, суть,

Що карлики хоч тягнуться до неба,

Але вони уже не пiдростуть.

ДIЛА

Такi дiла. А скiльки того дiла.

Кленуть, в сусiди хата щоб згорiла.

Емоцiï. I правди дiти нiде,

Хоча любов i до сусiди зла,

Не жду, в сусiди хата щоб згорiла,

А вуха стали б довшими в осла.

ПЕНСIЯ

Пенсiя. Немаε важче ношi,

Та вiд того радiсно менi.

Мiсяць лютий, та мiзернi грошi

Принесуть ранiше на два днi.

Час в пенсiонера спiввiдносний,

Слава богу, рiк не високосний.

ПIЗНАННЯ

Ми таку iмперiю пiзнали,

Що була жар-птахою в руках.

Навiть всi, що нас охороняли,

Теж жили, немов на Соловках.

ДАНТЕСИ

В Украïнi ще живих поетiв

Менше, нiж у Дантесiв пiстолетiв.

Звiдки ми, зi Львова чи з Одеси,

Шлях один з початку до кiнця?

Нинi в нас хапаються Дантеси

Не за пiстолет - за гаманця.

ПРОПОВIДЬ

У проповiдях недержавнi проби:

Афганiстан, а потiм i Чорнобиль...

Живем на полiтичних викрутасах

I правда честi в душах не шкребе,

Ми слухаεмо проповiдь у рясах,

Немов короткий курс ВКП(б).

ПОМСТА

Керуε нами незалежна рать.

Нам кандидати стiльки обiцяли.

Тепер нам депутати тихо мстять,

Що ми за них колись голосували.

ЕТИКЕТКИ

Без мудростi, хоч голова вже сива,

З людьми почути хочеться й менi:

В отрути етикеточка красива

На сигаретах. Горiлках. Винi.

ПУТЬ

Творець - окремо. Видавець - окремо.

А у вiнках державно-скорбна путь.

Хоча й вiдомо - Нобелiвських премiй

I генiям посмертно не дають.

ПОШУК

Фанфарний грiм притих,

А наслiдки зажурнi.

Шукаймо молодих,

Бо всiм набридли дурнi.

МОРАЛЬ

В усi часи iсторiя фатальна,

Коли в народу влада аморальна.

ГIЛКИ

О, Президенти! Люди кажуть так:

Три гiлки влади - Лебiдь, Щука й Рак.

Але поет iще не так сказав би,

Поет не Швейк, що йде вперед-назад,

В народi бiльшiсть все ж таки не мавпи.

Народ щось iнше, був би зоосад.

СМАК

Вмiст один, хоч форми стилi,

Та не тiсно формi мислi.

I удача не мине,

Лиш не вдай помиï кислi

За французьке шардоне.

ТЕСТ

Депутат без совiстi i честi,

Дурень, сам себе впiймав на тестi;

Мед буваε в слави i отрута,

Сонце i туман, а то i грiм.

Чичикова з Чечетовим сплутав

Президент у виступi своïм.

ДИСЕРТАНТ

Дисертант - не дисидент в науцi,

З розумом знання його в розлуцi.

Вiн своε благополуччя лiчить,

Пiдрахуйко сяде i мовчить.

А студентiв назавжди калiчить,

Бо "купи-продай" диплом навчить.

ДРУЖИНИ

В тiεï очi, мов ожина, в тiεï - небо голубе.

Та пам'ятай, твоя дружина хвилюε не лише тебе.

Та що очей жагуча карiсть, як в них посиплеться зима?

Тому i буркотлива старiсть, що вже джиунiв в очах нема.

IНТЕРЕСИ

Бувають iнодi моменти,

Коли шалiють Президенти.

Вiдомо людям це не з преси,

Про те шумлять уже й гаï,

Коли сусiдськi iнтереси

Приймають дурнi за своï.

ШАПКА

Не мовивши: "Iду на ви!",

Зiрвав вiн шапку з голови.

Та не по Сенцi, кажуть, шапка,

Бо голова мала.

I крапка.

П'ЯТАКИ

До слав не роблених руками

Залiплять очi п'ятаками.

I ти завжди, Всевишнiй, правий,

У плинi вiчноï рiки.

До мудроï живоï слави

Не липнуть мiднi п'ятаки.

РОДОВIД

На древi роду, думаймо завжди,

Був цвiт, як цвiт. А де ж вони, плоди?

БОЖЕВIЛЛЯ

Автомобiльнi божевiлля,

Де люди гинуть за метал,

Де все вирiшують хвилини,

А божевiлля править бал.

I хто правий, хто трошки винен,

Питань i вiдповiдей лiс.

I так щоночi i щоднини

Кiстки лiтають з-пiд колiс.

ДIЯ

Полiтик, мов скажений, молодiε,

Коли немаε дiям протидiï.

Iсак Ньютон вiдкрив земнi закони,

Вiд Третього полiтик спохмурнiв.

В полiтика свiдомiсть аж холоне,

Вiн протидiю здав би у архiв.

КОРИДА

Всi про майбутнε гомонять вiдважно,

Бiльшовики ж людей минулим дражнять.

Розмахуючи прапором червоним

Перед юрбою знатних воякiв.

Тореадорiв знаючи закони,

Вони iдуть на виборцiв-бикiв.

Тореадорам волi не дамо,

За ïхньою ганчiркою - ярмо.

ЗУСТРIЧI

Гучне застiлля та гiрке похмiлля,

Такий постiйно зустрiчей закон.

Стрiчаεмось з весiлля до весiлля,

А потiм з похорон до похорон.

ПЕРЕКОТИПОЛЕ

Серед людей нема у того долi,

Хто народився в перекотиполi.

Любов моя до матерi паролем

Завжди цвiстиме квiткою з вiрша,

Щоб нi вiд кого я не чув нiколи:

- Глянь, перекотиполяча душа.

БЛИСКАВКА

Ти блискавка, не грiм з ясного неба

Завжди, коли я думаю про тебе.

ЧИНОВНИК

Вiн вiчний, i вiн живе i ще не зник,

Його лелiε дурень-керiвник.

Не варто лити слiз в печалi дрiбних,

Бо кабiнет в чиновника - каре.

Якщо помре, тодi собi подiбних

Нових собi чиновник набере.

ГРОШI

В нас в Украïнi - знали всi гаранти,

Що ε у банках грошi-емiгранти.

Хоча вони були поза законом,

Але жили банкiри мовчазнi,

Бо грошi працювали за кордоном,

А громадяни мали трудоднi.

ШАПКИ

Годиться знати кожнiй охоронi,

Якi бувають злодiï в законi.

На виборах однi перемагають,

Розсипавши пiд урни мiдяки,

А iншi ще не голови зривають,

Як з Берiεю Сталiн.

А шапки.

ГРА

Все життя - це гра,

Може, спать пора.

I без протирiч,

Бо майбутнε - нiч.

СУМ

Менi тодi завжди буваε сумно,

Як думка прориваεться бездумно.

В якiй нема оптимiстичних дум,

Тому на серцi крижанiε сум.

IДЕÏ

В життi i взагалi, i зокрема

Серед iдей пенсiйних мрiй нема.

КВАРТАЛ 95

Ах, часи революцiйнi,

А реформ у чому суть?

Шоумени корупцiйнi

Шанс корупцiï дають.

В тiм смiшна мета пiару,

Трохи випустити пару.

ХОДА

Я заповiт шаную мами,

Як рiдний дiм i рiдний край,

Казала мама, йдеш ногами,

Об землю нiг не витирай.

ЗЛО

Живеш, поете, зла не бiйся,

Ти в добротi над злом посмiйся.

Бо ти ε iстини глашатай,

Тому й спiва твоя душа.

Бо ти ж на почуття багатий,

Хоч i в кишенi нi гроша.

ЛIСОРУБИ

Танки, лiтаки, човни пiдводнi,

Це кривавi мозолi народнi.

Знов грядуть вiйськовi небезпеки

Й невiдомо, хто у батька син.

У тайзi рубають сосни зеки

Не для меблiв, а для домовин.

СТРIЛКИ

Переводьте стрiлки, знаючи наскiльки.

I природi догоди, знай коли ще i куди.

Каже батько сину: - Варто на годину,

До гармонiï прямiш, ранок вечора мудрiш.

МИТЬ

Це прогрес. Майбутнε не в галопi,

Я завжди запитую в мети:

- Як це можна жити у €вропi

I в €вропу з Азiï iти?

СВОБОДА СЛОВА

Навпаки все, як бувало й досi,

Диво розкрiпачене мовчить.

В натовпi старiють безголосi,

Вже свободу слова кленучи.

ФIНIШ

В реформ завжди ε форми й змiст,

Iнакше все котам пiд хвiст.

РЕФОРМИ

Ми вибрались з таεмних сховищ

I прагнем хлiба i видовищ.

А хлiб i пенсiï по нормах,

I в жилах закипаε кров.

Бо справа зовсiм не в реформах,

А в реформаторах. Агов!

ГОСТI

Коли запрошуεте в гостi,

А пiдсвiдома чорна вiсть.

Не зустрiчайте ïх вiд злостi,

Бо ваша злiсть народить злiсть.

ЛIТЕРАТУРА

Лiтература - це культура,

I все ж таки лiтература!

I я вiдкину ситу миску

З Гомера i на вiк-вiкiв.

Тому я перший в межах списку

Лiтературних боржникiв.

ТИ або ВЕРШНИК

По життю летиш ти вскач

Та не як спостерiгач.

Прагнеш бути завше першим

I нiде не впасти ниць.

Поглядаεш не як вершник

В табунi на кобилиць.

ОЧI

Ще з дитинства, дотепер

Стрiв я погляд i завмер.

Ох, тi погляди дiвочi,

Грiм не грiм. Гримiв, вiдгув,

Та як глянув в вашi очi,

В серцi блискавку вiдчув.

ЧУДЕСА

Надполiтичнi чудеса,

Немов нуртують небеса.

Не звинувачуймо народ,

Хто на горi, хтось пiд горою.

Тi, хто чекаε нагород

Тодi, коли помруть героï.

РЕЗОНАНС

Якi у нас поети рiзнi,

Ïх не придумаεш ввi снi.

Але на з'ïздi - це на з'ïздi,

А на вiйнi, як на вiйнi.

Пiд барабан трибунний вереск.

Сухий рубаε спiлка сук.

Комусь у залi сниться Шелест,

Ну а комусь i Маланчук.

ВИБОРЦI

О! Виборцi, вам обiцяли

Усе на свiтi - грiх i смiх.

Кого б ви вже не обирали,

Вас обберуть гуртом усiх.

ПIДЛОГА

Уже не знаю, що й коли,

Як мию сам бруднi поли.

Нелегко, та якого бога,

Коли поли у нас пiдлога.

По статi теж важка робота,

Але i ця проблема сота.

Но ты хоть в прорубь головой

От этой жизни половой.

УКОРИЗНА

Нацiональна укоризна,

Це дiлова людина й бiзнес.

Я дiйснiстю розполовинен,

I не однаково менi,

Що я давно народу винен

I тiльки лавочникам - нi!

ВЛАДА

I демократiя у мерiв

Не без таεмноï вечерi.

НОТКИ

До слави ставлення подвiйне,

На те дають пiдстави вiйни.

Бравурнi нотки чи зажурнi,

Хто скоïв в свiтi бiльше лих?

Пошитись з генiïв у дурнi

З Наполеоном Гiтлер встиг.

ГОМIН

Хто у минулiм тенденцiйний,

Хто i в сучаснiм реакцiйний.

Бо люди чули та забули,

Як барабанили слова.

Але в сучасностi минуле

Уже в майбутнiм не бува.

СИМВОЛИ

Дива у римах - холод, голод.

Там свастика, де серп i молот.

Однi зiрки над нами свiтять,

Пiд небом видно звiдусiль.

Хто жив в двадцятому столiттi,

Той знав, почому хлiб i сiль.

СТИЛЬ

Поетам, що стають у позу,

Час переходити на прозу.

Там фанфаронство, мат, повiï.

Соцреалiзм суцiльний в дiï.

ДIАПАЗОН

Яка безмежна дiйснiсть наша:

Банани й кабакова каша.

В столiтньому дiапазонi,

На тлi культурностi вiкiв,

Живем, неначе мухи соннi,

Й не виберемось з крiпакiв.

СПИСКИ

О, виборцi, якби ви знали

Те, як ви владу обирали.

З гнiзда державноï колиски

На вас хлюпнув холодний душ.

Тому, що всi закритi списки -

Це сховище для мертвих душ.

ДРУЖБА

Сусiд, знайомство, спiльна служба.

Та ε на вiдстанi i дружба.

Та ε, що недруг на лопатки

Впаде, бо сильна дружба ця.

А ε стосунки, що з рогатки

В цвiрiнь не вцiлиш горобця.

ТРУТНI

Всi творчi люди самобутнi,

Та бджоли ε, мiж них i трутнi.

Однi щоднини йдуть за плугом,

А другi ïздять верхи й цугом.

Пегас несе над чорториï,

Це ж легше, нiж ярмо на шиï.

ПЕРЕПРАВА

Де той брiд?

I поезiя й слава?

Я на свiтi живу, мов Еней.

Днiпр тече, i шумить переправа,

А на нiй не мiняють коней.

Ну а що, коли ноги пiдбились?

Варто в пам'ять занурити грiх.

А в галопi, як конi спинились

I стоять. Час пристрелювать ïх.

КОМПРОМIС

Коли у свiтi зброï лiс,

Тодi потрiбен компромiс.

Бо не завжди перемагати

I маεм щось корегувати.

Бо водить шапку набакир

По свiту завше сатана.

I краще вже хоч бiдний мир,

Анiж бага-та-та вiйна.

ВИБОРЦЯМ

Влада для народу - чорна плаха,

Запах бузини у фугах Баха.

Мюнхенцям-баварцям i менi

Фуги Баха - запахи в бузинi.

Оплески! Хоч, може, i помрем,

А собi подiбних оберем.

ЖУРНАЛ

Перш,

Нiж поставити печатку,

Що ти в журналi генерал,

Збагни, що автори спочатку,

А там часопис i журнал.

Дiла без авторiв похмурi,

I щось не так в лiтературi.

СЕЗОН

Такий в iсторiï сезон,

Дiдок, мов Крузо Робiнзон,

Живе й чекаε, може, вийде

Ще сьома п'ятниця на тиждень

На острiвець села впаде.

Керiвники, напевне, дивнi,

Ïм сниться вiчно щось нове.

А села не безперспективнi,

Де хоч один дiдусь живе.

БЕРЕГИ

Живемо, немов перед потопом,

Де нам вiчну пристань вiднайти?

Береги - це Азiя й €вропа,

Це рiка, куди нам попливти?

РОЗДУМ

Якби знаття, а що таке життя?

Переливаю мислi в почуття,

А роздуми гiркi, а не солодкi,

Хоч бути чи не бути i про нас.

Пишу своï поезiï короткi,

До простору наближуючи час.

Версия для печати

Предыдущая статья

Следующая статья