Номер 31 (1563), 21.10.2021

"Ви не можете зайти в торгiвельний зал нашого магазину з речами, необхiдно покласти ïх у камеру схову!" — каже охоронець магазину. Знайома ситуацiя, чи не так? Детальнiше про те, чи може охоронець не пустити вас до магазину з речами та хто нестиме вiдповiдальнiсть, якщо речi з камери схову зникнуть — розповiдає директорка Роздiльнянського мiсцевого центру з надання БВПД Тетяна Кулiшова.

Вiдповiдь на це питання можна знайти у постановi Кабiнету Мiнiстрiв Украïни вiд 15 травня № 833 "Про затвердження Порядку провадження торговельноï дiяльностi та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарiв".

Вiдповiдно до пункту 21 цiєï Постанови всi суб’єкти господарювання зобов’язанi забезпечити доступ споживачiв до торговельних об’єктiв без здавання на збереження особистих речей, окрiм товарiв, якi реалiзуються у таких торгiвельних об’єктах. Тобто, якщо ви, скажiмо, прийшли до продуктового магазину з хлiбом, який купили в iншiй булочнiй, ви маєте покласти його до камери схову. Якщо ж в ваших особистих речах немає товарiв, якi можна придбати i в цьому магазинi також — здавати ïх в камеру схову не обов’язково.

Взагалi не пустити вас до магазину охоронець також не має права. Адже в своïй дiяльностi вони керуються, зокрема, i Законом Украïни "Про охоронну дiяльнiсть", а його стаття 10 прямо вказує, що здiйснювати дiï, якi посягають на права, свободи та власнiсть фiзичних осiб, а також ставлять пiд загрозу ïх життя та здоров’я, честь, гiднiсть i дiлову репутацiю забороняється.

У разi коли ви поклали своï речi до камери схову, всю вiдповiдальнiсть за них несе магазин, навiть незважаючи на оголошення про зворотнє, якi нерiдко можна побачити в торгiвельному залi, оскiльки цi написи прямо суперечать вимогам Цивiльного кодексу Украïни. Адже саме на адмiнiстрацiю магазину покладено обов’язок створити умови для збереження речей споживачiв. Коли ви кладете своï речi до камери схову магазину, тим самим ви передаєте, а магазин в свою чергу приймає ïх на зберiгання, i це пiдтверджується видачею номерного жетона, чи якогось другого знака, який посвiдчує прийняття речi на зберiгання, якщо це встановлено законом, iншими актами цивiльного законодавства або є звичним для цього виду зберiгання (ч. 3 ст. 937 Цивiльного кодексу Украïни). Тобто, фактично ви укладаєте з адмiнiстрацiєю магазину договiр зберiгання.

Необхiдно зауважити, що згiдно з вимогами п. 2 статтi 942 Цивiльного кодексу Украïни, якщо зберiгання здiйснюється безоплатно, зберiгач зобов’язаний пiклуватися про рiч, як про свою власну. У раз ж втрати чи пошкодження речей, прийнятих на зберiгання, зберiгач (у нашому випадку — магазин) вiдповiдає на загальних пiдставах та має вiдшкодувати всi збитки (статтi 950 та 951 Цивiльного кодексу Украïни):

— у разi втрати (нестачi) речей (у розмiрi ïхньоï вартостi);

— у разi пошкодження речей (у розмiрi суми, на яку знизилася ïхня вартiсть).

Що робити, якщо, здiйснивши покупки, ви не знайшли в камерi схову своïх речей?

Викликайте представникiв адмiнiстрацiï та охорону магазину. Якщо домовитися про добровiльну компенсацiю вартостi зниклих речей не вдасться, тодi:

— викликайте полiцiю та вимагайте складення протоколу стосовно зникнення речей;

— вимагайте вилучення вiдеозаписiв з камер спостереження магазину;

— фiксуйте все, що вiдбувається, на камеру свого телефону;

— вiзьмiть контактнi данi покупцiв, що стали свiдками подiï.

Якщо магазин не визнає свою вину — ви можете звернутися до суду iз позовною заявою про вiдшкодування не тiльки прямоï матерiальноï шкоди (вартостi зниклих речей), а ще й моральноï шкоди, яка була вам задана внаслiдок бездiяльностi адмiнiстрацiï магазину.

За правовими консультацiями та роз’ясненнями можна звернутися до центрiв та бюро безоплатноï правовоï допомоги. Адреси та телефони на сайтi системи БПД: https://www.legalaid.gov.ua.

Безкоштовний номер системи безоплатноï правовоï допомоги — 0-800-213-103.

Версия для печати

Предыдущая статья

Следующая статья