Номер 19 (1363), 2.06.2017

Ця розповiдь - про те, як двi одеситки, не маючи практично жодних ресурсiв i стимулiв, крiм своïх знань i наполегливого бажання змiнити свiт навколо себе, роблять те, що повиннi робити державнi установи та органи мiсцевого самоврядування.

Проект юристки Олесi Крок i мiкробiологинi Катерини Гречко "Школа сортування смiття" видiляεться навiть на тлi багатьох цiкавих i успiшних волонтерських iнiцiатив - як креативнiстю, так i результативнiстю перших крокiв.

ПЕРШИЙ УСПIХ

Олеся Крок зiзнаεться, що соцiально активною ïï зробило материнство. Одного разу у дитини виявили глисти. Оскiльки вдома завжди було чисто, пiдозра впала на дитячий майданчик. Щоб привернути широку увагу до проблеми, Олеся звернулася на платформу "Моε мiсто"; так народився проект "Свiдомi собакiвники за чистоту мiста". Направили iнформацiйнi запити до органiв СЕС, у Нацiональну полiцiю, Департамент екологiï та розвитку рекреацiйних зон мiськради, Службу вiдлову бездомних тварин i iншi iнстанцiï. Для роботи з собакiвниками придумали мотивуючи листiвки, якi розповсюджували на суботниках. За рахунок коштiв, зiбраних на платформi, активiсти замовили лабораторне дослiдження, i виявилося, що у пiску дитячих майданчикiв знаходяться яйця собачих токсокар, якi потрапляють туди з фекалiями тварин, що дуже небезпечно для здоров`я. (Взагалi, подiбнi аналiзи повиннi проводитися двiчi на рiк, але з 2009 року цей процес призупинився через скорочення повноважень та фiнансування СЕС.)

Зусилля Олесi i ïï однодумцiв привели до того, що мiська влада створила робочу групу щодо пiдвищення рiвня санiтарного стану, естетичного вигляду i дотримання чистоти в Одесi.

Успiх окрилюε, а знайомство з мiкробiологинею Катериною Гречко пiдказало нову тему для соцiальноï активностi.

ВIД БРУДУ НЕМА ЖИТТЯ ЛЮДУ

- Мене i ранiше мучили докори сумлiння, коли викидала смiття, - розповiдаε Олеся Крок. - Так, у мене в квартирi, у дворi його не буде, але десь же воно з'явиться, нiкуди не зникне.

I справдi, зникаючи з квартир, будинкiв, вулиць, рiзного роду вiдходи, як правило, перемiщаються на полiгони, а просто кажучи, звалища. Цi самi полiгони ТПВ (твердих побутових вiдходiв) займають в Украïнi площу, на якiй можуть розмiститися сiм Одес, або така краïна, як Кiпр. У той час, як заповiдники займають майже вдвiчi меншу площу. I лише 3 % з мiльйонiв тонн вiдходiв вiдправляεться на вторинну переробку.

В одеському регiонi в цьому вiдношеннi ситуацiя просто катастрофiчна. Тут на звалищах в 2015 роцi було поховано 1,2 млн тонн побутових вiдходiв, або 15 % похованих вiдходiв по краïнi. За цим показником наш регiон тримаε безперечне, хоча i зовсiм не почесне, лiдерство. (Для порiвняння: в львiвському регiонi цей показник в 7,5 рази менше, хоча "львiвське смiття" - одна з топ-тем украïнських ЗМI, а про "одеське" зрiдка згадують тiльки мiсцевi журналiсти i екологи). Рiвень же переробки або утилiзацiï - нульовий!

Тож не дивно, що курортне мiсто Одеса визнане другим за рiвнем забрудненостi з великих мiст Украïни!

Тим часом, значнiй частини вiдходiв можна, образно кажучи, давати нове життя. Так, переробивши 15 млн тонн вiдходiв, можна отримати 1,5 млн тонн вторинноï сировини. Для прикладу: переробка тонни пластика дозволяε заощадити бiльше трьох тисяч лiтрiв нафти; а тонни переробленого скла - 650 кг пiску, 185 кг соди i 200 кг вапна. Не менш разючий приклад - макулатура; при виготовленнi з неï паперу потрiбно на 40 % менше енергiï i на 30 % менше води, не кажучи вже про економiю деревини.

ДИКТАТУРА КУЛЬТУРИ

У розвинених краïнах 80-90 % вiдходiв переробляють в корисну продукцiю. В Украïнi - не бiльше 3 %. Чому так - причин багато, як економiчних, так i психологiчних, з яких, напевно, найважливiша - вiдсутнiсть вiдповiдноï культури.

Олеся Крок до цього часу пам'ятаε iсторiю, яка трапилася з нею в Нiмеччинi: "Менi було 12 рокiв, коли я вперше потрапила в цю краïну. Якось на вулицi зронила на тротуар папiрець вiд жуйки. Як же мене вилаяв за це нiмецький дiдусь, який проходив повз нас!".

Можливо, саме цей випадок, який вiдклався в пам'ятi, i став першопоштовхом для ïï нинiшньоï волонтерськоï турботи.

Пiзнiше, буваючи за кордоном, Олеся постiйно звертала увагу на укорiнену там практику роздiльного збору вiдходiв.

- У Нiмеччинi, - дiлиться враженнями Олеся, - при кожному будинку ε сортувальнi майданчики, де можуть стояти до восьми бакiв. € графiк забору певних видiв вiдходiв. € норми, згiдно з якими кожна сiм'я або людина може викинути на мiсяць певну кiлькiсть вiдходiв. За перевищення норми доводиться платити. Iснують навiть так званi "смiттεвi полiцейськi". I придбаючи будь-який товар, люди вже прикидають, як вони будуть викидати вiдходи, чи не доведеться ïм платити понад норму... Так формуεться правильне ставлення до екологiï своεï територiï.

"В БIЙ" IДУТЬ АКТИВIСТИ

Все це можна робити i в Украïнi, переконанi Олеся i ïï однодумцi. Тим бiльше, що з 2011 року дiε Методика органiзацiï сортувальних майданчикiв, ε Iнструкцiя, як поетапно впроваджувати сортування смiття. Але обов'язок проводити сортування поклали на смiттεзбiрнi компанiï, якi, користуючись суперечностями в законодавствi, благополучно його iгнорують. Мiсцева влада, тим бiльше, не ворушиться; система роздiльного збору вiдходiв впроваджена всього в 1,7 % населених пунктiв Украïни, та й то переважно в малих мiстах.

Тим часом, Украïна не просто повинна, а зобов'язана займатися вирiшенням цiεï проблеми. Бо, пiдписавши Угоду про асоцiацiю з €С, взяла на себе зобов'язання дiяти вiдповiдно до низки Директив, серед яких - Директива № 2008/98/€С €вропейського парламенту та Ради €С про вiдходи.

Згiдно з цим документом держава повинна сприяти просуванню до створення т. зв. "Рециркульованого суспiльства", тобто до зменшення утворення вiдходiв та використання вiдходiв в якостi додаткових джерел сировини. Роздiльний збiр вiдходiв (сортування смiття) - перший крок на цьому шляху.

Але, поки немаε руху з боку влади i економiчних стимулiв, просвiтницькою кампанiεю займаються екологiчнi органiзацiï та громадськi активiсти. В Одесi це Олеся Крок i Катерина Гречко, якi взимку цього року створили проект "Школа сортування смiття". Для початку пiшли звичним вже шляхом: звернулися за пiдтримкою до платформи "Моε мiсто". За короткий термiн зiбрали понад 5600 гривень, якi витратили на полiграфiю. Паралельно почали проводити заняття з охочими в примiщеннi на Адмiральському проспектi, яке надала "Самопомiч". На перше заняття прийшли близько сорока чоловiк, новина з'явилася у багатьох ЗМI, активiсток почали запрошувати для виступiв в вузах, школах. Результативною формою дiяльностi стали Екомаршрути районами мiста; це такий собi мобiльний пункт прийому вторсировини, куди одесити можуть здати свiй пластик i макулатуру, якi гарантовано будуть вiдправленi на переробку, а не на звалище. Також пiд час такоï акцiï активiстки агiтують за сортування смiття, роздають проспекти, надають консультацiï. В ходi цих заходiв з'ясувалося, що проблема хвилюε багатьох. I не тiльки в Одесi. Згiдно з дослiдженням Фонду "Демократичнi iнiцiативи" iменi Iлька Кучерiва та соцiологiчноï служби Центру Разумкова, 59 % опитаних турбуε засмiчення природи побутовими вiдходами, а 41 % готовi сортувати побутовi вiдходи заради полiпшення екологiчноï ситуацiï. До наших землячок почали звертатися за порадами активiсти з iнших мiст...

Лише три мiсяцi дiε цей волонтерський проект. Але вже до нього пiдключилися понад 300 осiб. Пiсля вiдвiдин занять i вiдповiдних консультацiй почали сортувати смiття близько 10 ОСББ, кiлька офiсiв, приватних домогосподарств i десятки одеситiв.

- Про "Школу сортування смiття" я дiзналася зi стрiчки на Фейсбуцi, - розповiдаε Тетяна Казарян. - Органiзатори, Олеся та Катерина, обiцяли розповiсти, як сортувати смiття, куди його здавати i як це роблять за кордоном. Обiцянку стримали i навiть бiльше: органiзували Екомаршрут, чим значно полегшили життя сортувальникам-ентузiастам. Я тепер розрiзняю види пластику й паперу, розумiю, що можна або не можна переробити, таким чином, роблю покупки усвiдомлено. Тепер про це розповiдаю рiдним, друзям, сусiдам i колегам. Деякi з них почали менi допомагати в сортуваннi. Продовжую переконувати сусiдiв - членiв кооперативу, що сортувати смiття не тiльки правильно, але й вигiдно.

Знання, набутi у "Школi" Олесi Крок та Катерини Гречко, успiшно використовуε також Iнга Боднар. Для ОСББ (об`εднання спiввласникiв багатоповерхових будинкiв), яке вона очолюε, це стало додатковим джерелом надходження коштiв, якi йдуть на потреби будинку.

КРАСА ЗА ГРОШI ВIД СМIТТЯ

Твердження про вигiднiсть сортування смiття та вiдходiв - не красива фраза. У розвинених краïнах дiють цiлi системи стимулювання i заохочення. У нас - лише першi кроки. Зате якi ефектнi!

До звичайноï "висотки", де живе Катерина Гречко, впору водити екскурсiï. Бо тут в кiлькох прольотах влаштовано цiлий комплекс розваг. На одному поверсi - величезна бiблiотека, на iншому - мiсце для настiльних iгор, а на третьому - взагалi спортзал зi шведською стiнкою i тренажерами. Для дiтей - просто роздолля! А створена ця "€вропа" у власному будинку (як написала захоплена побаченим одна з журналiсток) на грошi, вирученi вiд ... здачi смiття. Iнiцiатором, як неважко здогадатися, стала К. Гречко, продемонструвавши на дiлi, що може не тiльки навчати i консультувати, але i дiяти вiдповiдним чином.

Почала Катерина з того, що бiля дверей своεï квартири розташувала контейнери для сортування i запропонувала сусiдам нести до них своε смiття. Не всi зрадiли з необхiдностi пiднiматися на дев'ятий поверх, але ставлення почало змiнюватися пiсля того, як на грошi, вирученi вiд здачi вiдходiв, було закуплено лампочки у пiд'ïзд. Тепер смiттεвi контейнери стоять не тiльки в пiд'ïздi, а й на вулицi: окремо для пляшок, скла, паперу, кришок, флаконiв, пластика. За одну здачу смiття вдаεться виручити вiд 400 до 550 гривень, а всього ж поки що було зiбрано кiлька тисяч гривень, за якi закупили тренажери, набори для малювання, штори. Сусiди принесли стiльчики i столики, iграшки, на стiни прибили полички i розвiсили картини, смiттεпроводи розмалювали фарбами. Потiм облаштували i двiр, де з'явилися гноми, лавки i альпiйськi гiрки.

"У такий пiд'ïзд навiть iноземцiв не соромно привести", - написали в одному виданнi.

До речi, органiзатори "Школи" дуже вдячнi журналiстам: ïх проект знайшов вiдображення вже в добрiй сотнi матерiалiв.

I РОСТИ, I ДIЯТИ

У такiй роботi важко обiйтися без чималоï кiлькостi "ложок дьогтю". Скептикiв, на жаль, бiльш нiж достатньо. I 41 % готових сортувати побутовi вiдходи - поки що тiльки на словах.

- На жаль, - зiзнаεться Тетяна Казарян, - бiльшiсть вiдмахуεться вiд iдеï з рiзних причин: не вiрять, що вiдсортоване буде перероблено, не хочуть ускладнювати своε життя, вважають негiдним для себе це заняття.

А хтось написав на Фейсбуцi, що принципово не буде сортувати смiття, тому що не бажаε, "щоб якiсь мерзеннi капiталiсти заробляли на моïй пластиковiй пляшцi". Але наших активiсток неможливо "вибити iз сiдла".

- Я пiд час Майдану, на полях iнтернет-боïв, пройшла таку школу загартування характеру, що мене вже дуже важко чимось збентежити, - каже Олеся Крок. - Тим бiльше, що ми з Катериною не збираεмося нiкого змушувати сортувати смiття i навiть переконувати не збираεмося. Ми хочемо допомогти тим людям, якi мислять глибше рiвня "споживач" i володiють бiльш високим рiвнем свiдомостi, в порiвняннi з тими, яким все одно, що вiдбуваεться за межами ïх квартири, отримати знання i навички ЯК сортувати смiття, ЯК органiзувати цей процес у своεму будинку або ОСББ, КУДИ здавати вiдсортовану вторсировину.

Якщо не дiяти, переконанi нашi героïнi, якщо продовжувати бути "дурними ледарями", якщо не вимагати вiд влади реалiзацiï того, що обумовлено Угодою про асоцiацiю з €С i супутнiми Декларацiями, то це означаε - шкодити не тiльки собi, а й своïм дiтям. До речi кажучи, в Нацiональнiй стратегiï поводження з вiдходами, проект якоï винесено на обговорення (http://www.menr.gov.ua/press-center/news/123-news1/5635-opublikovana-tekhnichna-redaktsiia-proektu-natsionalnoi- stratehii-povodzhennia-z-vidkhodamy-dlia-podalshoho-hromadskoho-obhovorennia-tekst), прямо вказуεться, що нинiшнε поколiння не маε права погiршити середовище проживання майбутнього поколiння.

Наче пiдслухавши нашу розмову, з'явилося це саме "майбутнε поколiння" - трирiчна дочка Олесi Крок.

- Ось завдяки кому я стала активiсткою, - посмiхаεться моя спiврозмовниця.

I запрошуε на чергову лекцiю "Школи сортування смiття", яка цього разу пройде на новому майданчику - в лекторiï першого одеського соцiального ресторану 4City.

А на вихiдних активiсти мають намiр освоïти i новий Екомаршрут...

Олександр ГАЛЯС.

Версия для печати

Предыдущая статья

Следующая статья