Номер 23 (1555), 12.08.2021

Досить часто трапляються випадки, коли пiдприємства, якi надають комунальнi послуги, звертаються до суду iз заявою про видачу судового наказу для стягнення заборгованостi за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунiкацiйних послуг, послуг телебачення та радiомовлення. Але що робити, коли ця заборгованiсть насправдi не ваша?

Подiбна iсторiя сталась нещодавно в мiстi, що на Одещинi. Так, до Роздiльнянського мiсцевого центру з надання безоплатноï вторинноï правовоï допомоги звернулась панi Надiя, яка розповiла, що отримала судовий наказ про стягнення з неï майже 3 тисячi гривень заборгованостi за спожитi житлово-комунальнi послуги. Жiнка не розумiла, звiдки цей борг i як тепер його оплатити.

Для надання правовоï допомоги клiєнтцi було призначено фахiвця Роздiльнянського МЦ Романа Непочатова. Перше, на що юрист звернув увагу, — заборгованiсть була нарахована за послуги, якi надавалися в iншому мiстi. Тобто, панi Надiя з чоловiком все життя прожила у мiстi Роздiльна, а борг виник в Одесi. На цьому "розбiжностi" не закiнчилися: у жiнки-боржницi по-iншому звати чоловiка та не спiвпадає серiя, номер паспорта i реєстрацiйний номер облiковоï карти платника податкiв. Зрештою з’ясувалося, що в Одесi живе повна тезка панi Надiï, яка не сплатила за спожитi комунальнi послуги, i саме з неï постачальник намагався стягнути заборгованiсть.

На якому етапi судочинства сталася помилка i чому було ухвалено судовий наказ стосовно панi Надiï, ïï не дуже цiкавило. Єдине, чого жiнка хотiла, — щоб все скорiше владналося.

Виходом iз ситуацiï було подання заяви про скасування судового наказу. До заяви було додано копiю паспорта з вiдмiткою про зареєстроване мiсце проживання, iнформацiйну довiдку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (на пiдтвердження того, що панi Надiя не є власницею квартири), довiдку з Вiддiлу РАЦС та iншi документи, якi могли пiдтвердити, що панi Надiю та жiнку-боржницю об’єднують лише прiзвище, iм’я та по батьковi, — коментує юрист.

Суд розглянув заяву та прийшов до висновку, що жiнка, яка уклала договiр про надання комунальних послуг та не виконала його умови, в результатi чого утворилася заборгованiсть i панi Надiя — рiзнi люди. Вiдповiдно, якщо панi Надiя не укладала цей договiр, то i обов’язок сплачувати заборгованiсть у неï вiдсутнiй.

На пiдставi вищевикладеного суд скасував судовий наказ та звiльнив панi Надiю вiд сплати заборгованостi за житлово-комунальнi послуги.

ДОВIДКОВО!

Судовий наказ — це особлива форма судового рiшення про стягнення з вiдповiдача грошових коштiв. Законодавцем встановлено вичерпний перелiк вимог, за результатами розгляду яких може бути видано судовий наказ:

1) про стягнення нарахованоï, але не виплаченоï суми заробiтноï плати та середнього заробiтку за час затримки розрахунку;

2) про компенсацiю витрат на проведення розшуку вiдповiдача, боржника, дитини або транспортних засобiв боржника;

3) про стягнення заборгованостi за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунiкацiйних послуг, послуг телебачення та радiомовлення;

4) про стягнення алiментiв у розмiрi на одну дитину — однiєï чвертi, на двох дiтей — однiєï третини, на трьох i бiльше дiтей — половини заробiтку (доходу) платника алiментiв, але не бiльше десяти прожиткових мiнiмумiв на дитину вiдповiдного вiку на кожну дитину;

5) про стягнення алiментiв у твердiй грошовiй сумi в розмiрi 50 вiдсоткiв прожиткового мiнiмуму для дитини вiдповiдного вiку;

6) про повернення вартостi товару неналежноï якостi, якщо є рiшення суду, яке набрало законноï сили, про встановлення факту продажу товару неналежноï якостi, ухвалене на користь невизначеного кола споживачiв;

7) заявлено вимогу до юридичноï особи або фiзичноï особи — пiдприємця про стягнення заборгованостi за договором, укладеним у письмовiй (в тому числi електроннiй) формi, якщо сума вимоги не перевищує ста розмiрiв прожиткового мiнiмуму для працездатних осiб.

Всi вищезазначенi вимоги повиннi бути обгрунтованi i пiдтвердженi письмовими документами.

А як бути iз заборгованiстю? Хто ïï має сплачувати?

Заборгованiсть має сплатити лише особа, яка уклала договiр. Якщо вона не зробить цього добровiльно — обслуговуюча компанiя має право звернутися до суду в порядку загального позовного провадження iз позовом про стягнення заборгованостi за спожитi послуги.

У який термiн потрiбно звернутися до суду про скасування судового наказу?

Боржник має право звернутися до суду iз заявою про скасування судового наказу протягом п’ятнадцяти днiв iз дня вручення копiï цього наказу та документiв, якi були доданi до неï. Заява подається до цього ж суду, який видав судовий наказ.

Регiональний центр з надання безоплатноï вторинноï правовоï допомоги в Одеськiй областi: вул. Льва Толстого, 6, м. Одеса, 65023. Контактний телефон: (048) 726-22-23. Єдиний телефонний номер системи безоплатноï правовоï допомоги: 0-800-213103. Електронна адреса: office.odesa.legalaid@gmail.com, office.odesa@legalaid.od.ua.

Версия для печати

Предыдущая статья

Следующая статья