| |
|
Номер 43 (1483), 14.11.2019 ЗАХИСТIТЬ ЖУРНАЛIСТIВ! ЗУПИНIТЬ БЕЗКАРНIСТЬ!Виступ Голови Нацiональноï Спiлки журналiстiв Украïни Сергiя Томiленка на спецiальних парламентських слуханнях з безпеки журналiстiв. Дорогi колеги-журналiсти, шановнi учасники слухань! Георгiй Гонгадзе, Iгор Александров, В'ячеслав Веремiй, Василь Сергiєнко, Павло Шеремет, Вадим Комаров... Список загиблих журналiстiв збiгається зi списком тих, чиï вбивцi не встановленi або належно не покаранi. I в цьому — найбiльша трагедiя... Сiдаючи за монiтор, украïнський журналiст знає: якщо вiн напише правду, яка не сподобається фiгурантам, — з ним може трапитись бiда. I в цiй бiдi його нiхто не захистить. На подiбних парламентських слуханнях щодо свободи слова ще у 2002 роцi Iгор Лубченко, голова Нацiональноï спiлки журналiстiв Украïни, наголосив: "Цензура кулi i зашморгу — найжорстокiша форма цензури!". I цi слова лишаються актуальними i по сьогоднi. Чи не тому, постiйно спiлкуючись iз студентами-журналiстами, в кожному унiверситетi чую одне й те саме: "Батьки вiдмовляли мене йти вчитися на журналiста. Казали: дитино, тебе ж вб'ють як Гонгадзе". Трагедiя Гонгадзе — це трагедiя украïнськоï журналiстики. I це страх!, який досi паралiзує украïнське суспiльство... Шановнi колеги! Кожна влада вважає, що вона — вiчна. I кожна — в цьому помиляється. Доведено всiма, хто був у цiй залi до вас, шановнi народнi депутати й запрошенi високопосадовцi. I воювати з пресою та свiдомо не захищати журналiстiв означає одне — свiдомо скорочувати термiн свого перебування при владi. Починати потрiбно з безпеки. Захистiть базову цiннiсть — людське життя. Життя i здоров’я украïнського журналiста! Спочатку захистiть журналiстiв, а потiм уже лякайте кримiнальною вiдповiдальнiстю! Напередоднi слухань нами, Нацiональною спiлкою журналiстiв Украïни, була досягнута домовленiсть iз мiнiстром внутрiшнiх справ взяти пiд контроль розслiдування усiх справ про напади на журналiстiв i запровадити в його вiдомствi щоквартальнi звiти за результатами цiєï роботи. Але я кажу про це з обережним оптимiзмом. Будуть прецеденти покарань нападникiв, зможемо назвати прiзвища журналiстiв, щодо яких вiдновлено справедливiсть — то тодi будемо говорити про реальний прогрес у справi захисту журналiстiв. Поки цього немає — ми говорили i говоримо про одне: страх, безкарнiсть i бездiяльнiсть. Ми говорили i говоримо про те, що кожнi п’ять днiв в Украïнi б’ють чи виявляють агресiю до журналiста. Це не гучна метафора — це данi монiторингу "Iндекс фiзичноï безпеки украïнських журналiстiв", який наша Спiлка третiй рiк поспiль проводить у партнерствi з iншими авторитетними громадськими органiзацiями. Мiжнародна федерацiя журналiстiв цього року через системну безкарнiсть за атаки на журналiстiв навiть включила Украïну до наступного перелiку небезпечних краïн — Фiлiпiни, Перу, Палестина i Сомалi! До списку краïн, де не захищають журналiстiв! Говорячи про безпеку журналiстiв, ми не дiлимо ïх на "своïх" i "чужих", "правильних" i "неправильних", "патрiотичних" чи "неугодних". I ми закликаємо працiвникiв медiа — пiдтримайте свого колегу, який постраждав вiд нападу. Навiть, якщо ви не роздiляєте редакцiйну полiтику його медiа. Тодi i вам допоможуть, коли ви будете у бiдi. Солiдарнiсть та слово — єдина наша зброя, єдиний наш захист у боротьбi iз безкарнiстю. Я щиро вдячний Верховнiй радi, яка знайшла в собi сили нарештi послухати журналiстiв. Проведення цих парламентських слухань Нацiональна спiлка журналiстiв вимагала понад 2 роки — з моменту перших роковин по убивству Павла Шеремета. Шкода, що тут немає Президента Зеленського. Сподiваюсь, вiн почує наш голос i нашу вимогу: зупинiть безкарнiсть, захистiть журналiстiв. Що ми пропонуємо? Публiчнi парламентськi слухання з питань безпеки журналiстiв та свободи слова мають стати щорiчними. На них мають публiчно заслуховуватися звiти слiдства про розслiдування злочинiв проти журналiстiв. В МВС, Генпрокуратурi та iнших правоохоронних органах мають з’явитися повноважнi особи, якi несуть персональну вiдповiдальнiсть за розслiдування справ по злочинах проти журналiстiв, належне доведення ïх до суду. А судова гiлка влади має перестати бути "останнiм бар’єром", де остаточно розбиваються сподiвання на справедливi покарання кривдникiв журналiстiв. Невелика частина побитих колег сьогоднi у залi. Тут i Олена Нечипуренко, яка надихалася газом, коли був напад зi стрiляниною на Херсонський прес-клуб. Тут i Сергiй Гузь, чию машину спалили у Кам’янському Днiпропетровськоï областi. I Анна Черненко з Харкова — ïï телеоператора Вадима Макарюка забили пiд час зйомки до реанiмацiï. I вiдома фронтова журналiстка Наталiя Нагорна, на ïï знiмальну групу напали у вiдрядженнi на сходi Украïни. I Михайло Ткач з програми СХЕМИ, брутальний напад на нього i оператора Бориса Троценка офiцерами Державноï служби охорони є, на жаль, нападом "без складу кримiналу"... Вiдчуйте ïхнiй бiль та ïхнiй вiдчай... Захистiть украïнського журналiста — захистiть себе, своє майбутнє, свою державу, нашу державу — Украïну. Ось тодi суспiльство справдi отримає сигнал — якщо журналiста атакувати, винний буде покараний незалежно вiд заслуг i посад! I украïнцi перестануть боятися вiдпускати дiтей вчитися на журналiстiв. Слава украïнським журналiстам! Зупинiть безкарнiсть!
|
|
||||||||||||||||
|
| ||||||||||||||||||
)
