Подшивка Свежий номер Реклама О газете Письмо в редакцию Наш вернисаж Полезные ссылки

Коллаж Алексея КОСТРОМЕНКО

Номер 07 (1496)
27.02.2020
НОВОСТИ
Память
Наш город
Тема
Вокруг Света
Культура
Спорт
Мяч в игре
История
Официально
12-я полоса

+ Новости и события Одессы

Культура, происшествия, политика, криминал, спорт, история Одессы. Бывших одесситов не бывает!

добавить на Яндекс

Rambler's Top100

Номер 07 (1496), 27.02.2020

ЩО ДУМАЮТЬ ЖУРНАЛIСТИ

Готуючи цю статтю, я запитав своïх колег та колежанок з рiзних мiст, як часто використовують вони фемiнiтиви у повсякденному життi та чи доводилося ïм при цьому стикатися з нерозумiнням та агресiєю. Ось кiлька показових вiдповiдей.

Єфросинiя МУКIЄНКО (Татарбунари): "Пам’ятаю, як вперше зустрiлася з фемiнiтивами в "Острозькiй академiï". Там давненько прийнято називати однi одних "колега" i "колежанка". Також пам’ятаю, що серед знайомих бурхливi емоцiï та обговорення викликав фемiнiтив "членкиня". Але варто зауважити, що у нас, на регiональному рiвнi, багато людей просто не мають уявлення, що таке фемiнiтиви".

Наталiя ШЕВЧУК (Одеса): "Я двомовна людина (росiйсько-украïнська). Крiм того, належу до вiдносно старшого поколiння (плюс/мiнус 50). Тому з фемiнiтивами завжди було складно. Причому в роки моєï юностi, "студентка" чи "журналiстка" сприймалося абсолютно нормально, але нiхто б не сказав "професорка" чи "депутатка" — це було б знущанням. В принципi, в росiйськiй мовi фемiнiтиви менi досi звучать дещо неприродньо, мабуть, повинен пройти певний час, щоб люди до них звикли. В украïнськiй (як я зрозумiла, i в iнших слов`янських мовах) — набагато простiше. Там вони краще лягають на мелодику i взагалi мова не така патрiархальна. Щодо використання фемiнiтивiв у повсякденному життi — це ситуативно. У роботi з текстами бiльше орiєнтуюся на цiльову аудиторiю, але вважаю, що за можливостi фемiнiтиви потрiбно використовувати частiше. Коли навколо буде таке "iнформацiйно-культурне поле", люди почнуть це сприймати нормально. I не буде асоцiацiï, що секретарка — обов`язково жiнка, а мiнiстр — переважно чоловiк. Реальнiсть впливає на слова, але слова теж формують реальнiсть.

Iз нерозумiнням та агресiєю при використаннi фемiнiтивiв не стикалася, але в мене досить культурне оточення".

Iрина САЛIХОВА (Херсон): "Iнколи навiть сама не помiчаю, як використовую фемiнiтиви не лише на роботi. Спочатку вони здавалися менi не дуже зручними, подекуди навiть смiшними, а потiм я почала ловити себе на думцi, що фемiнiтив може бути бiльш влучним за "традицiйну" форму слова.

Негативне сприйняття фемiнiтивiв трапляється, але дуже швидко зникає, i люди, якi спершу недоброзичливо ставилися до таких слiв, навiть самi починають використовувати ïх у своєму мовленнi".

Версия для печати


Предыдущая статья

Следующая статья
Здесь могла бы быть Ваша реклама

    Кумир

З питань придбання телефонуйте за тел.: 764-96-56, 764-96-60