Подшивка Свежий номер Реклама О газете Письмо в редакцию Наш вернисаж Полезные ссылки

Коллаж Алексея КОСТРОМЕНКО

Номер 21 (1553)
29.07.2021
НОВОСТИ
Актуальная тема
Полезные советы
Проблема
Вокруг Света
Культура
Пять колец
Мяч в игре
Повесть
Официально
12-я полоса

+ Новости и события Одессы

Культура, происшествия, политика, криминал, спорт, история Одессы. Бывших одесситов не бывает!

добавить на Яндекс

Rambler's Top100

Номер 21 (1553), 29.07.2021

НА ФIНIШНIЙ ПРЯМIЙ

Десятилiтнiй ювiлей Стамбульськоï Конвенцiï, який вiдзначили у травнi цього року, залишив суперечливе вiдчуття. Прямо як в Олександра Олеся: «З журбою радiсть обнялась...». Iз одного боку, ювiлей знову привернув суспiльну увагу до цього важливого документу. I це дуже добре. Але з iншого: як позбутися почуття сорому вiд того, що за такий значний перiод украïнськi парламентарi (три склади Верховноï Ради!) так i не спромоглися ратифiкувати Конвенцiю?! Чому так сталося i наскiльки реальними є шанси, що ратифiкацiя станеться вже цього року? Спробуємо розiбратися...


Насамперед, нагадаємо, що таке Стамбульська Конвенцiя i яке вона має значення.

Свою назву Конвенцiя Ради Європи про запобiгання насильству стосовно жiнок i домашньому насильству та боротьбу з цими явищами отримала через те, що ïï було прийнято та вiдкрито для пiдписання 11 травня 2011 року у турецькому Стамбулi.

Значущiсть i цiннiсть цього документу полягає у тому, що перший мiжнародний юридично обов'язковий акт, що стосується насильства щодо жiнок, потенцiйно вiдкритий для будь-якоï краïни свiту. Конвенцiя надає краïнам-учасницям комплексну юридичну базу, стратегiï та заходи, заснованi на найкращому досвiдi запобiгання та протидiï насильству стосовно жiнок та домашньому насильству.

Навряд чи для когось є секретом, наскiльки в Украïнi розповсюджено це явище. За даними Мiнiстерства соцiальноï полiтики, щороку вiд домашнього насильства в Украïнi потерпає близько 100 тисяч людей, 90 % з цього числа - жiнки. Фонд ООН у галузi народонаселення наводить ще бiльш кричущу цифру: тут вважають, що вiд насильства (фiзичного i сексуального) в Украïнi щороку страждають 1,1 мiльйона жiнок. Найгiрше те, що, незважаючи на всi прийнятi законодавчi акти та заходи, потерпiлих вiд насильства стає все бiльше. Вимушенi обмеження, пов’язанi з епiдемiєю коронавiрусу, сприяли значному зростанню випадкiв насильства. Так, у 2020 роцi утричi (1877 проти 626) зросла кiлькiсть кримiнальних справ про домашнє насильство порiвняно iз попереднiм роком. На третину (225 проти 170) зросла кiлькiсть судових справ по згвалтуванню.

Цього року легше не стало. Якщо у 2020 р., за даними Офiсу Генерального прокурора, було зареєстровано 3037 правопорушень за статтею «Домашнє насильство», то лише за першi два мiсяцi 20201 р. таких правопорушень зареєстровано 700. Якщо такi темпи збережуться, то матимемо зростання приблизно на 40 %..

I це лише верхiвка айсбергу, бо геть усi експерти та еспертки сходяться на тому, що абсолютна бiльшiсть випадкiв домашнього та гендерно зумовленого насильства здебiльшого лишається поза увагою правоохоронних органiв та суспiльства. Так, Олена Стрижак, голова правлiння благодiйноï органiзацiï «Позитивнi жiнки», вважає, що лише 10 % постраждалих вiд насильства у сiм`ï звертаються iз вiдповiдними заявами. Мовчать у тому числi й через зневiру у законнiсть.

Ратифiкацiя Стамбульськоï Конвенцiï дозволить удосконалити вiдповiдно до мiжнародних стандартiв систему боротьби з домашнiм насильством та насильством над жiнками. Ця система має включати як профiлактику, включно з освiтнiми програмами, так i створення нових центрiв допомоги, бiльш чiтке визначення злочинiв i встановлення вiдповiдних покарань.

«Попереджувальнi заходи сприятимуть iнформуванню i будуватимуть сучасну культуру нульовоï терпимостi щодо домашнього та iнших форм насильства, психологiчно здоровiший суспiльний вимiр, багатшу i цивiлiзованiшу культуру мiжособистiсних вiдносин», - справедливо вважає Тамара Точицька, дружина Посла Украïни у Бельгiï.

Мимоволi виникає запитання: якщо переваги прийняття Стамбульськоï Конвенцiï настiльки очевиднi, то чому «вiз i досi там»? Навряд чи якийсь народний депутат наважиться привселюдно сказати, що насильство щодо жiнок – це норма. Проте, коли 2016 року Украïна вже бралася за ратифiкацiю Конвенцiï, однак спроба виявилася невдалою; у Верховнiй Радi для позитивного рiшення забракло голосiв.

Вiдповiдь лежить на поверхнi. Проти Стамбульськоï Конвенцiï категорично виступає Церква, причому практично усi провiднi конфесiï.

19 жовтня минулого року пiд час зустрiчi iз Президентом Володимиром Зеленським члени Всеукраïнськоï Ради Церков i релiгiйних органiзацiй наголосили на тому, що «слiд припинити поширення в Украïнi гендерноï iдеологiï (в сферах вiдповiдальностi МОН, Мiнсоцполiтики та iнших) пiд виглядом забезпечення рiвностi прав жiнок i чоловiкiв, протидiï домашньому насильству, європейськоï iнтеграцiï». А замiсть ратифiкацiï Стамбульськоï конвенцiï, яка нiби-то «ангажована гендерною iдеологiєю», розвивати нацiональне законодавство.

Оскiльки за даними дослiдження, яке соцiологiчна служба Центру Разумкова провела у груднi 2020 року, церквi довiряють 62 % жителiв Украïни (), то депутати, з огляду на вибори, просто не ризикують йти проти iнституцiï, яка має такий значний вплив. Головна ж претензiя церковникiв до Стамбульськоï Конвенцiï полягає, як не дивно, лише в одному поняттi – «гендер». (Бiльш детально ми цю тему розглядали у статтi в номерi вiд 30 сiчня 2020 року).

Та є у цiєï проблеми ще iнший аспект, на який звернула нашу увагу Лiза Кузьменко у грунтовнiй статтi, присвяченiй 10-лiттю Стамбульськоï Конвенцiï. Авторка нагадала, що згiдно iз вимогами Конвенцiï, на кожнi 10 тисяч населення має бути один притулок для постраждалих жiнок та дiтей, доступний цiлодобово, з гарантованою системою захисту. Тобто в Украïнi таких притулкiв має бути бiльше 4000. Нам поки що не вдалося роздобути чiтких даних про те, яких витрат потребує створення та функцiонування таких притулкiв (тут дуже багато чинникiв, починаючи вiд мiсця розташування), але у будь-якому випадку мова йде про мiльйони гривень. Навiть великим та вiдносно багатим мiстам такi витрати просто не пiд силу. Чи не тому високопосадовцi фiнансово-економiчного блоку жодного разу не висловлювалися щодо Конвенцiï? А якщо немає розрахункiв, то незрозумiло, скiльки часу потрiбно, щоб досягти вказаного рiвня.

Втiм, про цю проблему поки мовчать, i практично єдиною перепоною для ратифiкацiï Конвенцiï, як вважає народна депутатка Євгенiя Кравчук, є саме наявнiсть у нiй згадок про гендер. Бо, пояснює панi Євгенiя, серед ïï колег є чимало мажоритарникiв, в округах яких релiгiйнi громади вiдiграють велику роль. Тому треба посилити роз’яснювальну роботу, активiзувати дiï прихильникiв європейського вектору розвитку нашоï держави.

Останнiм часом так воно i вiдбувається.

Ось короткий перелiк найбiльш значуших подiй.

14 травня 2020 року петицiя про ратифiкацiю Стамбульськоï Конвенцiï на сайтi Президента Украïни набрала понад 25 тисяч голосiв. Пiсля чого Володимир Зеленський пообiцяв внести на розгляд Верховноï Ради вiдповiдний законопроєкт.

Про аналогiчну готовнiсть 23 липня того ж року сповiстив Кабiнет Мiнiстрiв.

16 вересня 2020 р. уряд прийняв «Про схвалення Концепцiï комунiкацiï в сферi гендерноï рiвностi». Концепцiя дозволить досягти стану в украïнському суспiльствi, коли жiнка i чоловiк користуються рiвними правами i можливостями, якi необхiднi для повноцiнноï участi у всiх сферах суспiльного життя, без дискримiнацiï, насильства та експлуатацiï. Мета документа - сформувати i збiльшити розумiння суспiльством сутi державноï гендерноï полiтики, ïï сприйняття як невiд'ємноï складовоï демократичноï i правовоï держави, подолати гендернi стереотипи та прояви гендерно зумовленого насильства, сексизм для того, щоб змiцнити рiвнiсть чоловiкiв i жiнок як стандарт для украïнського суспiльства.

17 лютого 2021 року Генеральна прокурорка Iрина Венедiктова, коментуючи ситуацiю навколо iнформацiï в соцмережах про факти жорстокостi щодо дiтей iз боку стоматолога з Рiвного, зазначила, що для неï ратифiкацiя Стамбульськоï Конвенцiï — «питання номер один».

24 лютого 2021 року Кабiнет Мiнiстрiв ухвалив Державну соцiальну програму запобiгання та протидiï домашньому насильству та насильству за ознакою статi на перiод до 2025 року. Уряд видiлив понад 250 млн грн для фiнансування розвитку системи притулкiв, мобiльних бригад, центрiв денного перебування в рiзних регiонах Украïни.

8 березня 2021 року вiдбулися Маршi жiнок у Києвi, Херсонi, Харковi, Запорiжжi, Полтавi, Краматорську, Львовi, Iвано-Франкiвську, де серед вимог була ратифiкацiя Конвенцiï.

Та найбiльш вагомий сигнал Украïна отримала у червнi цього року зi Страсбургу.

Редактор «Європейськоï правди» Сергiй Сидоренко розповiдає, що у Радi Європи є тi, хто готовi пiти на компромiс, якщо це дозволить Украïнi ратифiкувати Конвенцiю. Так, Верховна Рада одночасно iз Конвенцiєю може ухвалити застереження, якi виключають загрозу так званоï «гендерноï iдеологiï» для тих, для кого це питання є болючим.

Приклад вже є. Три роки тому схожим шляхом пiшла Хорватiя, де ратифiкували Конвенцiю iз певними застереженнями. «Украïна за потреби може пiти ще далi, знявши усi застереження церков про те, що новоï «гендерноï iдентичностi» не з’явиться», - вважає Сергiй Сидоренко.

Автор статтi наводить коментар Президента Парламентськоï асамблеï Ради Європи (ПАРЄ) Рiка Дамса, який пiдтримав пошук такого «творчого пiдходу».

«Я взагалi не можу уявити, що є хтось, хто не погодиться боротися з насильством проти жiнок. Натомiсть проблемою є хибнi iнтерпретацiï конвенцiï, якi використовуються свiдомо або несвiдомо (а я вiрю, що значною частиною йдеться про несвiдомi перекручення), щоби пiдiрвати популярнiсть Конвенцiï... Держава може надати додатковi пояснення до Конвенцiï, аби лише такi пояснення не ставили пiд сумнiв i не суперечили самiй Конвенцiï. Але уточнення – це нормально, особливо, якщо це дозволяє знайти голоси для ратифiкацiï», – пояснив Рiк Дамс.

Бiльше того, на думку редактора «Європейськоï правди», Украïна взагалi може стати прикладом для iнших держав.

«Якщо ми знайдемо добре формулювання, яке знiме так звану «загрозу гендеру» для тих, кого це зупиняє вiд голосування, то iншi держави зможуть скопiювати наш текст i також ратифiкувати конвенцiю. Наразi цей документ пiдписали, але не ратифiкували Болгарiя, Вiрменiя, Чехiя, Угорщина, Латвiя, Литва, Словаччина та Велика Британiя. Для всiх, крiм останньоï, головним аргументом «проти» є саме згадка про гендер», - пише фахiвець.

Iдея має сенс, але виникає чимало запитань.

Адже «гендер» - це не просто слово, яким можна знехтувати. Це - цiлiсна система понять. Гендер - продукт науковоï теорiï, що займається осмисленням гендерноï нерiвностi, отже саме його вживання передбачає, що ми визнаємо наявнiсть цiєï нерiвностi i вiдносин влади мiж статями. Справа в тому, що чоловiки i жiнки - не тiльки рiзнi, але й нерiвнi люди, i це нерiвнiсть, що стосується ïх можливостей, особистих доль i навiть того, як про них говорять i думають, буквально пронизує всi сфери життя. Таким чином, гендер - це насамперед частина соцiальних вiдносин, один з важливих елементiв суспiльного устрою.

Категорично проти «творчого пiдходу» Нiна Потарська, представниця Мiжнародноï жiночоï лiги за мир i свободу.

«Для мене це – безглуздя. Бо замiсть того, щоб боятися загроз, якi не несе ця Стамбульська конвенцiя, розiбратися, почитати, пiдняти рiвень обiзнаностi в сферi прав людини, люди просто викреслюють слово, яке ïм важко вживати. Це не вирiшення ситуацiï, бо в такому випадку ми робимо вигляд, що цiнуємо права людини, а виходить, що нi», – зазначає експертка.

Цi побоювання спростовує заступниця голови парламентського Комiтету з питань iнтеграцiï Украïни до ЄС, керiвниця Постiйноï делегацiï Украïни в ПАРЄ Марiя Мезенцева.

«Спiльнота, яка так багато рокiв працювала над тим, щоби Верховна Рада Украïни все ж ратифiкувала Конвенцiю, може бути спокiйною. Всi побоювання щодо того, що поняття «гендеру» зникне з тексту мiжнародного документа, можуть бути забутi, адже сам текст нiхто змiнювати не збирається. Наша мета – додатковим документом прописати все те, що вже є в Конституцiï Украïни. Це пiдтверджує зокрема вiцепрем’єрка, з якою ми проводили нараду».

Заступниця Голови Верховноï Ради Олена Кондратюк запевняє, що керiвництво парламенту готове сприяти i супроводжувати внесення офiцiйного тексту Стамбульськоï Конвенцiï на розгляд сесiйноï зали. Але зрозумiло, що волi одного керiвництва парламенту i профiльного комiтету недостатньо. Потрiбне розумiння самого змiсту Конвенцiï бiльшiстю народних депутатiв.

Втiм Марiя Мезенцева налаштована оптимiстично. Вона стверджує, що вже зараз пiдтримати Конвенцiю готовi майже 200 нардепiв, а завдяки роз’яснювальнiй роботi є всi шанси збiльшити цю кiлькiсть до 226+, з тим, щоб пiсля лiтнiх канiкул Верховна Рада нарештi ратифiкувала цей важливий документ.

У Верховнiй Радi створено мiжфракцiйне депутатське об'єднання «За ратифiкацiю Стамбульськоï Конвенцiï», яке очолив голова Комiтету ВР з питань зовнiшньоï полiтики та мiжпарламентського спiвробiтництва Олександр Мережко («Слуга народу»), що збiльшує шанси прийняття Конвенцiï.

Отже плани щодо ратифiкацiï Украïною Стамбульськоï Конвенцiï видаються цiлком реальними. Украïна вийшла на фiнiшну пряму, i треба зробити останнiй ривок, щоб сподiвання перетворились на реальнiсть.

Надзвичайний та Повноважний Посол Нiмеччини в Украïнi, представниця головуючоï краïни в Комiтетi мiнiстрiв Ради Європи Анка Фельдгузен зазначила точно: «Можна впевнено говорити про «пандемiю домашнього насильства», яка i далi поширюється. Ми вже знаємо, що для того, щоб захиститися вiд вiрусу, потрiбно робити щеплення i носити маски. Щоб захистити жiнок вiд домашнього насильства, слiд ратифiкувати Стамбульську конвенцiю i застосувати ïï на практицi».

Олександр ГАЛЯС, Наталiя КРАВЧУК.

Матерiал створено в межах проєкту «Гендерночутливий простiр сучасноï журналiстики», що реалiзовується Волинським прес-клубом у партнерствi з Гендерним центром Волинi та за пiдтримки Украïнськоï медiйноï програми, що фiнансується Агентством США з мiжнародного розвитку (USAID) i виконується Мiжнародною органiзацiєю Internews.

Версия для печати


Предыдущая статья

Следующая статья
Здесь могла бы быть Ваша реклама

    Кумир

З питань придбання звертайтеся за адресою.