Подшивка Свежий номер Реклама О газете Письмо в редакцию Наш вернисаж Полезные ссылки

Коллаж Алексея КОСТРОМЕНКО

Номер 13 (1502)
28.05.2020
НОВОСТИ
Память
Актуально
Тема
Вокруг Света
Культура
Спорт
Личность
Официально
12-я полоса

+ Новости и события Одессы

Культура, происшествия, политика, криминал, спорт, история Одессы. Бывших одесситов не бывает!

добавить на Яндекс

Rambler's Top100

Номер 13 (1502), 28.05.2020

ЯК ЖIНКИ ЗМIНИЛИ КУЛЬТУРУ ПОСТРАДЯНСЬКОÏ ОДЕСИ

У першiй половинi XIX столiття Одеса була чи найбiльш європейським мiстом Росiйськоï iмперiï (за винятком хiба що Варшави). Пушкiн мав усi пiдстави писати: «Тут всё Европой дышит, веет». Iталiйська опера, французькi театри, книги та перiодика (перша одеська газета виходила французькою мовою), грецька, нiмецька та польська архiтектура тощо – все це мало величезний вплив на формування своєрiдноï культури мiста. Водночас давалося взнаки украïнське корiння переважноï бiльшостi (60–65 %) мешканцiв Одеси. Навiть першi пiснi про Одесу – украïнською мовою. Тут завжди мали величезний успiх украïнськi хори та солiсти, вистави «театру корифеïв»... Але пiсля завершення «епохи порто-франко» усе це культурне розмаïття поступово замiнюється на стандартний «ампiр» Росiйськоï iмперiï. Небагато змiн у радянськi часи. Украïнiзацiю 1920-х свiдомо провалюють партiйнi чиновники, через жорсткий диктат Компартïï у повоєннi роки з Одеси виïздять найкращi творчi сили. Про європейський вплив годi й казати. У культурному аспектi Одеса стає провiнцiєю. В уявi широкого загалу одеська культура – це «хохми», анекдоти (переважно з т. зв. єврейським акцентом), «блатна лiрика». (Цей образ i досi культивують в Росiï). Про сучасне мистецтво (у європейському сенсi) годi й казати...

Такою Одеса входить у добу Незалежностi.

А вже за кiлька рокiв починається стрiмкий процес змiни культурних стереотипiв та орiєнтирiв. Сьогоднi мiсто перебуває в авангардi мистецького життя Украïни, чимало одеських проектiв вийшли на європейський рiвень. Цей прорив стався великою мiрою завдяки зусиллями жiнок, якi є не лише мисткинями, але й авторками iдей, концепцiй та органiзаторками ïх реалiзацiï.


«ДВА ДНI I ДВI НОЧI», ЯКИХ ЧЕКАЮТЬ ЦIЛИЙ РIК

Формування пострадянськоï культури в Одесi практично почалося чверть вiку тому – навеснi 1995 року, коли пройшов перший Мiжнародний фестиваль сучасного мистецтва «Два днi i двi ночi новоï музики» (2Д2Н). Це було абсолютно незвичне видовище. Фестиваль проходив у залi колишнього кiнотеатру, який тодi перебудовували пiд торговий центр, глядачi сидiли мiж будiвельних риштувань. Програма обох днiв починалася о 16 годинi, закiнчувалася бiля 4 ранку. Так само незвичною була i музика, яку привезли композитори та виконавцi з кiлькох європейських краïн. Украïнських авторiв та музик на першому фестивалi було вiдносно небагато, бо цей напрям у нашiй краïнi лише почав розвиватися, але вони нiчим не поступалися своïм бiльш досвiдченим iноземним колегам (варто згадати, що пiсля участi у фестивалi 2Д2Н стрiмко зросла свiтова популярнiсть нашого видатного контртенора Василя Слiпака, майбутнього Героя Украïни).

Iнiцiаторкою та душею фестивалю була молода одеська композиторка Кармела Цепколенко. У 1992 роцi вона пройшла конкурсний вiдбiр до всесвiтньо вiдомих композиторських майстер-курсiв у Дармштадтi (Нiмеччина). Там познайомилася з новими партитурами, зав’язала контакти з європейськоï музичною елiтою. Тодi i виникла в неï iдея творчого форуму у форматi мега-симфонiï, яка розгортається протягом 48 годин, i де присутнi елементи театралiзацiï, iнсталяцiï, хепенiнгу, сучасноï хореографiï, живопису, i все це створюється на очах слухачiв... Разом iз чоловiком Олександром Перепелицею вони взялися втiлювати iдею. На щастя, якраз у той час в Одесi вiдкрилося вiддiлення Мiжнародного фонду «Вiдродження», який очолила Ганна Морозова. В неï Кармела знайшла повну пiдтримку, i фонд надав фiнансову допомогу. Майже рiк неймовiрно напруженоï роботи – i мрiя здiйснилася!

Одеський фестиваль 2Д2Н мав величезний розголос у Європi i дуже скоро увiйшов до перелiку найбiльш престижних форумiв сучасного мистецтва. До Одеси охоче приïздять автори та виконавцi з десяткiв краïн свiту – вiд Австралiï до Японiï, вiд Австрiï до Аргентини. Якнайкраще фестиваль сприяє iнтеграцiï украïнськоï музики в свiтову культуру.

А культурну ситуацiю в Одесi цей форум змiнив просто кардинально.

- Про нас дiзналися в усьому свiтi не як про «мiсто бандитiв», а як про культурну столицю, де талановитi люди створюють i виконують сучасну музику, демонструють зразки сучасного мистецтва – каже Кармела Цепколенко. – А наша публiка вiдчула смак до незвичайних концертiв, з'явилося нове поколiння одеських митцiв, зокрема – композиторiв i виконавцiв, вихованих на цiй музицi, на цьому мистецтвi, вони є конкурентоспроможними на свiтовому рiвнi.

26-й Мiжнародний фестиваль сучасного мистецтва «Два днi i двi ночi новоï музики» цього року мав вiдбутися 25–27 квiтня. Через карантин його довелося перенести на 22–24 серпня. Показово, що жодного квитка не було повернуто, жоден виконавець не вiдмовився вiд участi.

«СИТУАЦIЯ», ЯКУ СТВОРИЛА УТА

Одна з найпомiтнiших учасниць фестивалiв 2Д2Н – одеситка Ута Кiльтер. Вона виступала як акторка, вiдеомейкерка, художниця, також супроводжувала програми форуму як арт-критикиня й тележурналiстка. Ута закiнчила фiлософський факультет Киïвського унiверситету iм. Т. Шевченка, проходила стажування на нiмецькому та шведському телебаченнi, на ВПС World, працювала у Францiï, спiвпрацювала з австрiйським державним телебаченням, проводила майстер-класи з «video dans performans» у Швецiï, Норвегiï, Францiï.

Себе Ута вважає насамперед арт-критикинею, тобто людиною, яка вiдстежує i приймає дiєву участь в самому творчому процесi – як консультантка й аналiтикиня. Багато рокiв вона була авторкою i ведучою програми «Ситуацiя УТА» на одеському телеканалi «Арт», не просто розповiдаючи городянам про культурнi подiï мiста, але й аналiзуючи ïх. Iноземнi гостi часто казали, що аналогiчного прикладу немає навiть в деяких європейських краïнах.

Сучасне мистецтво, яке творять одеськi майстри пострадянського перiоду, неможливо уявити без Ути Кiльтер. I не тiльки завдяки ïï телесюжетам. Вона i сама, i з Вiктором Маляренком часто ставала iнiцiаторкою i виконавицею непересiчних мистецьких акцiй iз залученням хореографiï, вiдео-арту. Заснувавши громадську органiзацiю «Лiга «Рiвень 14»», вiдстоювала права жiнок i лiворуких людей (у неï лiва рука – робоча).

А за сюжетами програми «Ситуацiя УТА» можна реконструювати весь процес становлення сучасноï одеськоï культури.

ПЕРЕМАГАЄ НЕ ЗБРОЯ, А КНИГА

Ольга Ботушанська бiльше 30 рокiв керувала Одеською нацiональною науковою бiблiотекою (ОННБ) – найбiльшою бiблiотекою украïнського Пiвдня. Але в iсторiю мiста вона увiйде не цим рекордним термiном, а, насамперед, як iнiцiаторка Всеукраïнськоï виставки-форуму «Украïнська книга на Одещинi».

У 1990-х в Одесi та областi абсолютно домiнували росiйськомовнi видання. Бiльше того: панувала думка, нiби в Одесi украïнська книга взагалi мало кому цiкава. Мiж тим, як справедливо вважає президент Всеукраïнськоï асоцiацiï видавцiв та книгорозповсюджувачiв Олександр Афонiн: «Питання книги в Украïнi – це питання нацiональноï безпеки. Перемога – не в зброï, а в iнтелектi, освiтi, культурi». Цiлком подiляючи цей погляд, Ольга Ботушанська енергiйно взялася втiлювати iдею в життя.

У травнi 2000 року перша виставка зiбрала 29 видавництв, переважно одеських, якi представили близько 500 назв книг. Вiдвiдувачiв було не набагато бiльше – 782. Але скромний результат директорку не зупинив, тим бiльше, що ïï зусилля пiдтримали i влада, i громадськiсть. А вже через два роки ця подiя вийшла на всеукраïнський, а потiм i мiжнародний рiвень. Iз того часу щорiчно наприкiнцi весни – початку лiта до Одеси приïздили видавцi, науковцi та книгомани з усiх регiонiв Украïни та iнших краïн. Загалом за 20 рокiв учасниками одеського форуму були 238 видавництв, якi працюють на територiï Украïни, а кiлькiсть презентованих ними книжок наближається до ста тисяч.

Але Форум – це не лише виставка. Вiн включає бiльше 50 заходiв – конференцiï, промо-акцiï, поетичнi вечори, зустрiчi з видавцями, автограф-сесiï, майстер-класи, музичнi вiтальнi тощо. Невiд’ємною частиною став «книжковий десант» до районiв областi, пiд час якого украïнськi видавництва безкоштовно передають своï видання до мiсцевих бiблiотек, шкiл, дитячих будинкiв.

У 2015 роцi Мiнiстерство культури Украïни iнiцiювало благодiйну акцiю «Бiблiотека украïнського вояка». Iз того часу в межах форуму до вiйськових частин та прикордонних служб ЗСУ передано бiльше 5000 примiрникiв книг.

Директорка державного видавництва «Мистецтво» Нiна Прибєга так оцiнює дiтище Ольги Ботушанськоï: «Виставка-форум «Украïнська книга на Одещинi» популяризує нашу культуру, адже без культури не буває нi нацiï, нi краïни, нi людини».

Минулого року ювiлейний 20-й форум вiдвiдали понад 5000 осiб, це в 6,5 раза бiльше, нiж у 2000 роцi. Три днi величезна читальна зала бiблiотеки ледве вмiщувала всiх бажаючих дiзнатися про новинки вiтчизняноï лiтератури. I мало хто залишав примiщення з порожнiми руками. Таким чином Ольга Ботушанська зi своïми однодумцями довели хибнiсть уяви про байдужiсть та зневагу одеситiв до украïнськоï книги та загалом украïнськоï культури.

«МОРЕ ТАЛАНТIВ» – ЮНИХ I ДОРОСЛИХ

Форум «Украïнська книга на Одещинi» поки що поступається книжковим фестивалям у Києвi чи Львовi. Натомiсть Одеса є безперечним нацiональним лiдером у царинi дитячоï лiтератури. Тут вже кiлька рокiв проводять «Корнiйчуковський фестиваль», на який збираються автори та видавцi книг для дiтей та пiдлiткiв. У межах цього фестивалю проводяться творчi конкурси. Три роки тому в номiнацiï «Поезiя для дiтей» перемогла журналiстка та письменниця Iнна Iщук. Авторка бiльше ста дитячих книжок, вона також активно пропагує цей вид лiтератури, постiйно робить огляди на ресурсi Нацiональноï дитячоï бiблiотеки, розповiдає у пресi на телебаченнi про своïх колег i колежанок, допомагає юним авторам. Тому керiвництво обласноï органiзацiï Нацiональноï Спiлки письменникiв Украïни (НСПУ) доручило ïй очолити секцiю дитячоï лiтератури.

Загалом в Одесi чимало авторiв, якi пишуть твори для дiтей. Перiодично вони виступають в бiблiотеках i школах. Але це робилося безсистемно, спорадично. Були у багатьох авторiв проблеми з виданням своïх книжок – на це потрiбнi грошi i чималi.

У Iнни виникла iдея об'єднати творчi зусилля мiсцевих дитячих письменникiв. Ïï пiдтримав Володимир Руткiвський – визнаний майстер, лауреат Нацiональноï премiï iм. Т. Г. Шевченка. Його авторитет допомiг видати за сприяння обласноï держадмiнiстрацii (ООДА) кiлька книг iз творами мiсцевих авторiв для рiзного вiку: «Одеська читанка» – для 1–4-х класiв, «Одеська хрестоматiя» – для 5–8-х класiв, «Сузiр’я Одеси» – для 8–11-х класiв. Також за пiдтримки управлiння культури ООДА налагодили систему регулярних поïздок письменникiв у райони областi, до бiблiотек iз презентацiями нових книг.

Дуже швидко виявилося, що секцiя Iнни Iщук – найактивнiша у Одеськiй органiзацiï НСПУ. До неï потягнулися навiть тi автори, хто ранiше i гадки не мав писати для дiтей та юнацтва. У дитячiй лiтературi Одеси стався справжнiй прорив.

На це звернули увагу колеги з iнших регiонiв, де за прикладом одеситiв створюються хрестоматiï сучасноï дитячоï лiтератури.

Та Iнна на цьому не зупиняється. Разом з Дитячою музичною школою №8 вона органiзувала фестиваль «Чорноморський вогник», де юнi артисти iнсценували твори одеських письменникiв. Вона веде студiю юних авторiв, проводить майстер-класи, восьмий рiк збирає i редагує збiрки вiршiв i прози всеукраïнського дитячого конкурсу «Море талантiв», бере участь у програмi «Одеса – лiтературне мiсто ЮНЕСКО».

I вже зовсiм оригiнальний напрям дiяльностi Iнни Iщук – залучення юних художникiв до створення iлюстрацiй для дитячих книжок. Зокрема, вже третiй рiк поспiль разом з одеським зоопарком вона проводить конкурси на кращу iлюстрацiю вiршованих загадок про тварин, птахiв, рептилiй. Роботи переможцiв прикрашають книги, якi радо презентують бiблiотеки мiста.

Карантин не став на завадi ïï дiяльностi. Члени творчого об’єднання дитячих письменникiв Одеси на базi бiблiотеки № 23 створили онлайн-платформу, де пiд час вимушених канiкул знайомили школярiв зi своєю творчiстю.

Зараз широко розповсюджена теза, нiби сучаснi дiти через засилля гаджетiв не цiкавляться книжками. Та проблема не в дiтях, не в книжках i навiть не в гаджетах... Просто треба активнiше спiлкуватися з дiтьми, бо зустрiчi з «живими» письменниками дуже стимулють до читання ïхнiх творiв, та й загалом – до читання книжок. Принаймнi, Iнна Iщук iз колегами довели правдивiсть цiєï тези.

Через брак газетноï площi ми розповiли лише чотири iсторiï. Насправдi жiнок, що творять сучасну культуру Одеси, набагато бiльше.

Галина Безикович - авторка i спiворганiзаторка проекту «Мiжнародний Корнiйчуковський фестиваль дитячоï лiтератури», який збирає авторiв рiзного вiку з бiльше нiж 10 краïн свiту...

Наталя Делiєва – перша директорка Мiжнародного фестивалю пантомiми та клоунади «Комедiада», який вважається одним з найпрестижнiших у свiтi; ще вона започаткувала популярне свято «День рудих».

Тетяна-Маргарита Сюй – органiзаторка та кураторка численних виставок сучасного мистецтва...

Не можна обминути увагою i Тетяну Маркову – директорку Департаменту культури i туризму Одеськоï мiськради – i не лише тому, що вона займає таку посаду. Бо саме ïй належить авторство грандiозного проекту «Сто фестивалiв в Одесi», який успiшно реалiзується останнiми роками i також здобув мiжнародне визнання...

Процес становлення в Одесi сучасноï украïнськоï європейськоорiєнтованоï культури ще триває, як i будь-який складний процес. Але вже зрозумiло, що не може бути й мови про повернення до «сiростi» часiв КПРС. Велика заслуга в цьому належить жiнкам, проте цей аспект якось випав з поля зору медiа. У цiй статтi ми спробували певною мiрою вiдновити справедливiсть.

Пiдготував Олександр ГАЛЯС.


Матерiал створено в межах проекту «Гендерночутливий простiр сучасноï журналiстики», що реалiзовується Волинським прес-клубом у партнерствi з Гендерним центром та за пiдтримки Украïнськоï медiйноï програми, що фiнансується Агентством США з мiжнародного розвитку (USAID) i виконується Мiжнародною органiзацiєю Internews.

Версия для печати


Предыдущая статья

Следующая статья
Здесь могла бы быть Ваша реклама

    Кумир

З питань придбання телефонуйте за тел.: 764-96-56, 764-96-60