Подшивка Свежий номер Реклама О газете Письмо в редакцию Наш вернисаж Полезные ссылки

Коллаж Алексея КОСТРОМЕНКО

Номер 11 (1500)
26.03.2020
НОВОСТИ
Память
Здоровье
Тема
Вокруг Света
День театра
Пять колец
Спорт
Юмор
Официально
12-я полоса

+ Новости и события Одессы

Культура, происшествия, политика, криминал, спорт, история Одессы. Бывших одесситов не бывает!

добавить на Яндекс

Rambler's Top100

Номер 11 (1500), 26.03.2020

IНТЕЛЕКТ НЕ ЗАЛЕЖИТЬ ВIД СТАТI

У закарпатському селищi Вилок, де народилася Клара Альтбергер, розмовляли переважно двома мовами – украïнською та угорською. Навчаючись в Ужгородському унiверситетi, дiвчина отримала можливiсть пройти педагогiчну практику в Угорщинi. Клара вирiшила вдосконалити своï знання угорськоï i вiдправила листа до газети «Молодь свiту», в якому пропонувала вiдгукнутися молодим людям, якi хочуть листуватися цiєю мовою. Вона i гадки не мала, що завдяки цьому листу, який мало чим вiдрiзнявся вiд сотень подiбних, стане безпосередньою учасницею експерименту, який змусить мiльйони людей змiнити усталенi уявлення про найдавнiшу з iнтелектуальних iгор – шахи.


ДАВАЙТЕ ВИХОВАЄМО ГЕНIÏВ

Одним iз тих, хто вiдгукнувся на лист Клари, був ïï угорський ровесник Ласло Полгар. Вiн теж був у пошуку, але дещо з iншою метою. Молодий зварювальник навчався на вечiрнiх курсах педагогiки та психологiï, збирався, як i Клара, працювати вчителем. Готуючи курсову роботу, познайомився з працею бiлоруського психолога Сергiя Турченка, який стверджував, що видатних людей набагато бiльше, нiж ми знаємо, а проблема в тому, що ïх «рiдко виховують». I тодi у Ласло виникла амбiтна iдея – виростити генiальне потомство. Прочитавши купу лiтератури, у тому числi, бiографiï славетних людей, вiн дiйшов до висновку, що за тривалоï i копiткоï роботи, високого рiвня концентрацiï зусиль, це завдання є цiлком реалiстичним. Хлопець почав заздалегiдь готуватися, розробляючи власну теорiю виховання генiальних дiтей, яку потiм виклав у популярнiй книзi «Як виховати генiя».

Лишалося зробити головний крок – одружитися. Ласло розiслав оголошення до кiлькох газет, де повiдомив, що шукає жiнку, яка роздiляє його погляди. Так листи молодих людей, можна сказати, зустрiлися, вони почали листуватися i, коли нарештi побачили одне одного, то досить швидко знайшли спiльну мову. Весiлля грали на батькiвщинi нареченоï, пiсля чого Клара переïхала до чоловiка. У 1969 роцi в молодого подружжя народилася перша донька – Сюзен (Жужа). Постало питання: яку сферу обрати для виховання дiвчинки. Спочатку зупинилися на математицi; крiм усього iншого, як потiм зазналася Клара Полгар, вони хотiли довести, що жiнки аж нiяк не поступаються так званiй «сильнiй статi» iнтелектi, i математика, де видатних жiнок – просто одиницi, здалася ïм найкращим «плацдармом». Знайомство маленькоï Жужi з цифрами та абстрактними поняттями вiдбувалося у формi гри i дiвчинка з задоволенням опановувала основи складноï науки.

Але життя пiдказало iншу сферу.

Коли Жужi було три з половиною роки, вона виявила у батьковiй шафi дошку з чорно-бiлими клiтинами i якiсь чудернацькi фiгури. Щоб дiвчинцi легше було зрозумiти правила гри, Ласло, шахiст-аматор, придумав iсторiю, у якiй чарiвнi шаховi конi намагалися звiльнити з башти полонених королеву i короля, а пiхота-пiшаки прикривали ïх з флангiв. I дуже скоро дiвчинку стало важко вiдiрвати вiд шаховоï дошки.

Побачивши, з яким захопленням донька опановує основи древньоï гри, батьки зрозумiли, що саме шахи i є тiєю сферою, де якнайкраще можна втiлити у життя теорiю виховання генiïв. I водночас довести, що iнтелект жодноï мiрою не залежить вiд статi.

Доля подарувала подружжю Полгар неймовiрний шанс, який вони використали майже стовiдсотково.

КОНКУРУВАТИ ЧИ НАДИХАТИ?

Про це майже нiхто не говорить, але правди нiде дiти: довгий час шахове середовище було надзвичайно сексистським. Знаменитий гросмейстер Василь Iванчук навiть якось зiзнався, що найстрашнiше для нього – програти шахiстцi.

Здавна iснував чiткий подiл на «чоловiчi» та «жiночi» шахи. Iз поколiння в поколiння передавалася приказка: «У жiнок в будь-якiй позицiï програє та, чия черга ходити». Коли у видатного шахiста Пауля Кереса запитали, чому жiнки за дошкою поступаються чоловiкам, той iронiчно зауважив, що жодна жiнка не здатна провести п’ять годин пiдряд, не промовивши при цьому жодного слова. Фактично то був прямий натяк на iнтелектуальну «неповноцiннiсть» жiночоï статi. I це при тому, що Керес вважався у шаховому середовищi взiрцем вихованостi та iнтелiгентностi.

Варто зазначити, що подiбнi настроï мають певне пiдгрунття у виглядi спортивних результатiв.

Вiзьмемо найоб’єктивнiший показник – рейтинг Мiжнародноï федерацiï шахiв (ФIДЕ), в основi якого – результати усiх офiцiйних турнiрiв свiту. Найсильнiша з жiнок китаянка Ху Юфань посiдає у ньому лише 86 мiсце. Найближча до неï шахiстка не входить навiть до ТОП-150.

Таке становище поясняють чим завгодно.

Ганна Музичук, одна з найкращих шахiсток свiту, каже, що жiнки бiльш емоцiйнi, пiд час партiï ïм важче концентруватися суто на дошцi.

А мiжнародний майстер Максим Наумов загалом вважає, що боротьба за першiсть еволюцiйно закладена у чоловiкiв на рiвнi iнстинктiв. У той час, як жiнкам «нiколи не треба було доводити свою першiсть», оскiльки ïх призначення – «надихати свого чоловiка, а не змагатися з ним, i не доводити, що вона розумнiша вiд нього».

Можна навести ще кiлька пояснень, але врештi-решт усе зводилося до одного: «чоловiки розумнiшi»....

ВIД ЛЕГЕНД ПО ПЕРЕМОГ

Однак, якщо звернутися до iсторïï шахiв, то апологетiв iнтелектуальноï переваги чоловiкiв чекає несподiванка. У всiх легендах та переказах про появу шаховоï гри фiгурують жiнки. Навiть «шахове божество» – жiнка: Каïсса вважається музою та покровителькою мудроï гри.

У першому рукописi, присвяченому шахам (а це 1140 рiк), вмiщено мансубу (задачу), яка є найбiльш знаменитою комбiнацiєю за всю шахову iсторiю. Мова йде про так званий «Мат Дiларам». Старовинна легенда розповiдає про жiнку на ймення Дiларам (у перекладi з перськоï – «спокiйне серце»), дружину вiзира, що був пристрасним гравцем у шатрандж (попередник шахiв). Одного разу, граючи iз сильним супротивником, вiн програв усе своє майно. I останню ставку зробив на улюблену дружину. Але i тут вiн опинився в поганому становищi: небезпека загрожувала бiлому королю з усiх бокiв. Тодi Дiларам, яка спостерiгала за грою, пiдказала чоловiку дивовижне спасiння: «Пожертвуй обидвi тури!» Пiсля цiєï пiдказки вiзир знайшов блискучу комбiнацiю i домiгся перемоги. (Потiм на основi цiєï комбiнацiï було створено майже 200 задач та етюдiв).

Ця яскрава легенда має глибокий пiдтекст.

«Згадаймо, що мусульманськi релiгiйнi шлюбнi закони розглядали жiнку як iстоту, яка... не здатна пiднятися на рiвень чоловiчого мислення. А тут ми бачимо торжество жiночого розуму», – пише Зулейха Ейвазова у книзi «Королеви шаховоï композицiï».

Але далi справа не пiшла.

До 19-го столiття жiнок за шаховою дошкою можна зустрiти лише у творах мистецтва. Жiнка на картинах з шаховою тематикою грає майже таку роль, як зараз у сексистських рекламах – щоб привернути бiльше уваги. Соцiальнi умови практично унеможливлювали для жiнок серйозне заняття цiєю грою. Через те i виник стереотип, нiби у шахах жiнки нездатнi протистояти чоловiкам через бiльш слабкi iнтелектуальнi здiбностi, вiдсутнiсть логiки, тощо.

Першою жiнкою, котра спробувала порушити чоловiчу гегемонiю, стала чешка Вiра Менчик, яка почала регулярно брати участь у турнiрах разом з чоловiками.

«Перед першим таким турнiром майстер Альберт Беккер запропонував заснувати «Клуб Вiри Менчик», куди мали потрапляти тi чоловiки, котрi програли би ïй. За iронiєю долi, першим членом цього «клубу» став сам його «засновник», – розповiдає знавець шаховоï iсторiï Роман Вiнник.

Потiм до «гумориста»-невдахи приєдналося чимало вiдомих майстрiв, навiть один з чемпiонiв свiту Макс Ейве. Загалом, як пiдрахував пан Роман, iз чоловiками Вiра Менчик зiграла майже 500 партiй, набравши 46% очок – досягнення, яке на той час здавалося неймовiрним.

Ïï злет перервала нiмецька ракета Фау-1, вiд вибуху якоï Вiра Менчик загинула в Лондонi влiтку 1944 року.

Пройшло бiльше 30 рокiв перш нiж з’явилася ще одна шахiстка, яка кинула виклик чоловiкам – грузинка Нона Гапрiндашвiлi. Ïï появi на шаховому Олiмпi передувала величезна робота групи тренерiв iз пошуку та виховання талановитих дiвчат, органiзацiйна пiдтримка мiсцевоï влади, цiлеспрямована пропаганда, помноженi на традицiйну любов грузин до цiєï гри. Нона Гапрiндашвiлi стала першою жiнкою, котра отримала звання «мiжнародний гросмейстер» за чоловiчими критерiями. Пiсля неï шахiстки почали активнiше брати участь у змiшаних (вiдкритих) турнiрах, усе частiше з непоганими результатами. Але жоднiй не вдавалося увiйти до ТОП-100 кращих свiтових гравцiв.

Першою це зробила наймолодша з трьох сестер Полгар – Юдiт.

ПЕРЕВЕРТАЮЧИ УЯВЛЕННЯ, РУЙНУЮЧИ СТЕРЕОТИПИ

На той час, коли дев’ятирiчна дiвчинка почала з успiхом виступати у мiжнародних турнiрах, система виховання Ласло Полгара набула чiткого практичного застосування.

Дiвчата прокидалися о шостiй ранку. Через пiв години бiгали з батьком по острову Маргiт на Дунаï. А пiсля снiданку починалися заняття за унiкальною методикою домашнього навчання та виховання.

Чотири години щодня йшло вiдпрацювання шахових навичок. Вiд години до трьох видiлялося на вивчення iноземних мов. Одна-двi години – на заняття загальноосвiтнiми предметами та психологiєю. Щонайменше годину займали фiзкультурнi вправи. Через кожнi 20 хвилин робили коротку перерву на т.зв. «гумористичний вiдпочинок». Для фiзичного розвитку дiвчата вiдвiдували басейн, грали в тенiс i футбол. У пiдсумку виходило, що вони займалися щонайменше вiсiм годин на добу, а iнколи i всi одинадцять. Але завдяки грамотно вибудуванiй методицi майже нiколи не жалiлися на втому. В кiнцi року сестри успiшно екстерном здавали iспити i формально переходили до наступного класу, набагато випереджаючи у розвитку ровесникiв та ровесниць. Варто сказати, що Жужа оволодiла сiмома мовами, ненабагато вiдстають вiд неï Софiя та Юдiт.

Вгору йшли i шаховi результати.

Жужа стала чемпiонкою свiту серед жiнок, успiшно грала i Софiя. Але Юдiт перевершила не тiльки сестер, а усiх шахiсток свiту. Про численнi ïï досягнення та рекорди можна дiзнатися, зайшовши на персональну веб-сторiнку шахiстки.

Ми ж згадаємо лише найважливiшi:

- iз 1989 року (тобто, з 13 рокiв), i до цього часу Юдiт є незмiнною лiдеркою рейтинг-листа ФIДЕ серед жiнок;

- вона є першою дiвчиною, яка перемогла у «вiдкритих» юнацьких чемпiонатах свiту, причому - двiчi;

- гросмейстерське звання Юдiт отримала, маючи вiд народження 15 рокiв, 4 мiсяцi i 28 днiв, перевершивши рекорд Роберта Фiшера як наймолодшого гросмейстера в iсторiï;

- за ïï участю чоловiча команда Угорщини двiчi здобувала срiбнi медалi на шахових Олiмпiадах;

- на рахунку угорськоï шахiстки- перемоги над десятьма чемпiонами свiту, серед яких – Каспаров i Карпов.

Юдiт Полгар перша i поки що єдина жiнка, яка увiйшла до ТОП-10 кращих шахiстiв свiту. Це сталося у 2005 роцi, коли рейтинг Юдiт сягнув 2735 балiв. Для порiвняння: навiть сьогоднi, через 15 рокiв, з таким рейтингом Юдiт потрапила б до першоï свiтовоï «двадцятки»!

А найголовнiше – це те, що завдяки успiхам Юдiт Полгар та ïï сестер шахи, якi вважаються найбiльш iнтелектуальною спортивною грою, практично перестали дiлити на «чоловiчi» та «жiночi». А у шаховому середовищi майже зникла гендерна нерiвнiсть.

- Юдiт Полгар перевернула уявлення про те, що жiнка грає в шахи значно гiрше чоловiки просто за своєю природою, – вважає мiжнародний гросмейстер Сергiй Смагiн. – Минув той час, коли Фiшер заявляв, що дасть фiгуру фори чемпiонцi свiту. Зараз з такою форою будь-яка кандидатка в майстри обiграє чемпiона свiту.

- Є сфери дiяльностi, де чоловiки насилу поступаються своïми позицiями. Серед них – шахи, якi традицiйно вважаються грою iнтелектуальною. А Ласло Полгар довiв, що дiвчатка можуть грати на найвищому рiвнi. Вiн нiколи не визнавав подiлу на «чоловiчi» i «жiночi» шахи. Адже немає окремо «чоловiчоï» i «жiночоï» математики, – казала вiдома шахiстка та тренерка Людмила Белавенець.

А Левон Аронян, який за рейтингом ФIДЕ посiдає шосте мiсце у свiтi, загалом вважає, що шахи – чи не єдиний вид спорту, де жiнки можуть на рiвних змагатися з чоловiками.

Приклад сестер Полгар руйнує ще один стереотип: що успiшним жiнкам важко створити мiцну сiм’ю. Всi вони - замiжнi, мають дiтей. З однiєю своєю дитиною Юдiт Полгар приïздила до Одеси, де грала у представницькому мiжнародному турнiрi.

Тодi ïï запитали, чи не стає шахiстка, яка грає лише з чоловiками, бiльш жорсткою, менш жiночною?

- Я не вважаю, що спiлкуючись весь час iз чоловiками, стала менш жiночною. Так само не можу сказати, що моï колежанки, якi грають винятково у жiночих турнiрах, стають вiд того бiльш привабливими, – вiдповiла Юдiт. – Бо яким не було б твоє оточення, ти сама обираєш друзiв.

Жужа та Юдiт вiдiйшли вiд практичноï гри, але не вiд шахiв. Жужа органiзовує дитячi змагання та популяризує педагогiчнi iдеï свого батька, зокрема - у документальному фiльмi «Мiй видатний мозок». Юдiт також пропагує шахи серед дiтей.

I досить вiрогiдно, що серед дiвчат, якi завдяки сестрам Полгар захопилися древньою грою, зростає майбутня абсолютна чемпiонка свiту. Адже iнтелект не залежить вiд статi.

Олександр ГАЛЯС.

Матерiал створено в межах проєкту «Гендерночутливий простiр сучасноï журналiстики», що реалiзовується Волинським прес-клубом у партнерствi з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубiв Украïни та за пiдтримки Украïнськоï медiйноï програми, що фiнансується Агентством США з мiжнародного розвитку (USAID) i виконується Мiжнародною органiзацiєю Internews.

Версия для печати


Предыдущая статья

Следующая статья
Здесь могла бы быть Ваша реклама

    Кумир

З питань придбання телефонуйте за тел.: 764-96-56, 764-96-60