Номер 16 (1548), 24.06.2021

Час вiд часу до нас звертаються читачi, цiкавлячись, чому наше видання стiльки уваги придiляє гендерним проблемам. Такi розмови ми намагаємося вести у форматi дiалогу, не ставлячи за мету швидко «перетягнути» спiврозмовникiв на свiй бiк. Тим бiльше, що самi пройшли певний i зовсiм не короткий шлях до розумiння значущостi цiєï теми. Загалом нашi аргументи люди сприймають спокiйно, часто навiть дякують за роз’яснення. Але трапляються i налаштованi агресивно, для яких, за вiдомими висловом, iснує лише двi точки зору: власна та неправильна. Особливо хворобливо такi люди вiдносяться до питань гендерноï рiвностi. Коли слухаєш ïх, складається враження, нiби у свiтi нiчого не змiнилося з часiв сумновiдомого «Домострою». Хоча змiнилося дуже багато...

У нашiй газетi ми неодноразово висвiтлювали цю тему (зокрема, див. «Порто-франко» вiд 16 листопада 2018 р., 12 та 23 березня, 21 травня та 4 червня 2020 р.). Торкалися рiзних ïï аспектiв – полiтичного, законодавчого, психологiчного тощо. Цього разу ми вирiшили розглянути гендерну рiвнiсть з точки зору економiчноï iсторiï. Погляд у минуле нерiдко дозволяє знайти вiдповiдi на сучаснi виклики.

ЯК НЕОБХIДНIСТЬ ПЕРЕТВОРИЛАСЬ НА СТЕРЕОТИП

Подiл людей на «сильну» та «слабку» стать йде вiд прадавнiх часiв. Своï первиннi потреби – ïжа, питво та одяг - первiснi люди задовольняли переважно за рахунок полювання та збирання пiдножного корму. Мисливцями у тi часи в абсолютнiй бiльшостi були чоловiки. (Про войовниче племя амазонок достовiрних даних немає; скорiше за все, це легенда). Проте дискримiнацiï тут поки що немає – дiють закони природи. Бо, якою сильною та витривалою не була жiнка, але полювати за звiрами та птахами ïй набагато важче (особливо у перiод вагiтностi), отже i не ефективно. Власне, ефективнiсть i зобумовила фактично перший у свiтi подiл працi. Чоловiки первiсних племен здобували iжу та шкiри тварин для одягу, на жiнок лягали домашнi обов’язки. I хоча такий подiл було обгрунтовано умовами свого часу, але згодом вiн став основою для формування уявлення про те, що чоловiки - «здобувачi», а жiнки – «берегинi домашнього вогнища».

Використовуючи сучасну термiнологiю, можна сказати, що тодi жiнки були у повнiй економiчнiй залежностi вiд чоловiкiв, а звiдси - усi iншi рiзновиди залежностi. Вирватися з цiєï пастки у жiнок на той час практично не було можливостi. I фактично увесь наступний перiод iсторiï людства йде боротьба за спростування цього стереотипу i рiвнiсть прав та можливостей для жiнок.

ПЕРШI КРОКИ ДО РIВНОСТI

Еру полювання змiнює ера землеробства. Осiдле життя диктує новi форми. Вирощувати хлiб, овочi, доглядати за худобою жiнкам хоча i важко, але все-таки простiше, нiж полювати на звiрiв та птахiв. Тому суттєво зростає ïх суспiльно-економiчна роль. На вiдмiну вiд попередноï епохи, жiнки, коли залишаються без чоловiкiв - через природнi причини чи пiд час воєн, - вже здатнi забезпечити себе i дiтей. А як ми знаємо, саме економiчна самостiйнiсть є головною передумовою гендерноï рiвностi.

Зрозумiло, що до такоï рiвностi ще дуже далеко, тим бiльше, що у суспiльствi продовжують панувати стеоретипнi уявлення про вiдносини двох статей, але першi кроки вже зроблено.

Можливiсть зробити бiльш суттєвi кроки, а саме – активно iнтегруватися в економiку, настає iз розвитком ремесел та торгiвлi.

Показова у цьому вiдношеннi iсторiя Глiкль фон Гамельн. Вона народилася в Гамбурзi в 1646 роцi в сiм'ï комерсанта. У 14 рокiв ïï видали замiж за пiдприємця, дiяльнiсть якого була пов'язана з торгiвлею коштовностями. Вже з перших рокiв шлюбу Глiкль стала рiвноправною партнеркою у бiзнесi чоловiка. Бiльше того, вiн не приймав жодного рiшення, не порадившись iз дружиною. А коли чоловiк раптово помер, Глiкль успiшно продовжила його бiзнес. Вона завела в Гамбурзi майстерню по виготовленню панчiх, iмпортувала товари з Голландiï i торгувала ними, активно приймала участь у ярмарках тощо.

До цього варто додати, що Глiкль народила 14 дiтей, 12 з яких вижили. Для Європи XVII столiття це було неймовiрне явище, бо тодi двi третини народжених дiтей помирали, не доживши до десяти рокiв.

Звичайно, подiбних прикладiв у тi часи було небагато, але вони iснували, надихаючи жiнок. I тому, коли свiтом переможно прокотилася промислово-технiчна революцiя, вже було готове пiдгрунтя для подальших крокiв у напрямку подолання гендерних стереотипiв.

НЕЗАЛЕЖНIСТЬ ЗМIНЮЄ СВIДОМIСТЬ

Стрiмкий розвиток промисловостi, особливо у ХIХ столiттi, призвiв до появи великоï кiлькостi нових товарiв та послуг, формуючи новi споживчi стандарти. Електроприлади, телефон, телеграф, велосипеди та авто швидко входять у побут, стають необхiдними атрибутами життя не лише багатих, але i «середньостатистичних» громадян та сiмей. Розвивається медицина, впроваджуються прогресивнi методи лiкування, ефективнi лiки. Все бiльше мiсця у життi займає культура – книги, театр, музика, потiм кiно. Не кажучи вже про те, що освiта стає просто життєвою необхiднiстю.

Все це добре та чудово, але прагнення жити краще, довше та цiкавiше вимагає матерiального забезпечення. I тут виявляється, що багатовiковi уявлення про гендернi ролi, що називається, трiщать по швах. Гордi «здобувачi» та «глави сiмейств» змушенi визнати, що заробiткiв не вистачає на всi сiмейнi потреби. А отже, ïхнi дружини та бiльш-менш дорослi дiти (доньки у тому числi) мають iти працювати. А це спiвпадає iз появою та розповсюдженням виробництв, де можна обiйтися без грубоï («чоловiчоï») сили, яку замiнили машини та механiзми.

Збiг цих двох явищ призводить до справдi революцiйних змiн у гендерних вiдносинах. Матерiальне становище усе бiльшоï кiлькостi жiнок не залежить вiд чоловiчих примх, а економiчна незалежнiсть змiнює свiдомiсть та стимулює прагнення до рiвностi. Робота на великих пiдприємствах згуртовує жiнок, з’являються лiдерки, якi стають на чолi боротьби за кращi умови працi, бiльшу платню тощо. Жiночий рух стає силою, з якою важко не рахуватися нi хазяям, нi владi, нi суспiльству в цiлому.

НЕ ЛЮБОВ, А БОРОТЬБА

За радянських часiв сформувалося уявлення про 8 березня як «жiноче» свято, коли треба поздоровляти усiх представниць цiєï статi, демонструючи ïм повагу та любов. I якось вiдiйшло на далекий план те, що визначально цей день – свято не любовi, а боротьби.

Мiж тим, вибiр дня для цього свята пояснюється тим, що саме 8 березня 1857 року працiвницi фабрик Нью-Йорку вийшли на першу в свiтi демонстрацiю за своï права, вимагаючи рiвну оплату iз чоловiками та зниження робочого дня з 16 до 10 годин. Також активiстки намагалися привернути увагу громадськостi до питань жiночоï освiти, можливостi голосувати i умов працi. Вважається, що вiдтодi i почалася активна боротьба жiнок за своï права i почали з'являтися жiночi профспiлки. То ж, коли у 1910 роцi на Другiй мiжнароднiй конференцiï жiнок у Копенгагенi було вирiшено запровадити власне свято, то називалося воно: Мiжнародний день солiдарностi жiнок у боротьбi за економiчне, соцiальне i полiтичне рiвноправ'я з чоловiками. А у 1975 роцi Генасамблея ООН проголосила 8 березня Днем святкування досягнень жiнок у всiх сферах життя i протесту проти пережиткiв нерiвностi.

Це важливо пам’ятати, тому що проблеми гендерноï нерiвностi, гендерноï дискримiнацiï в Украïнi поки що нiкуди не дiлися.

НЕ СПИНИТИ IДЕЮ, ЧАС ЯКОÏ НАСТАВ

Але час, як i завжди, не стоïть на мiсцi.

Активно дiяльнiсть украïнських жiнок у вiдстоюваннi своïх прав приносить результати. Один iз найголовнiших - постiйне зростання представництва жiнок у владi. Показовим є те, як змiнювався гендерний склад Верховноï Ради у 1990–2020 роках.

У першому скликаннi було тiльки 2,5% жiнок (12 з 475 народних депутатiв). У другому скликаннi Ради жiнки становили 4,1% всього складу (18 з 436), у третьому – 8% (38 з 477), у четвертому – 5,5% (28 з 509), у п'ятому – 8,7% (42 з 483), у шостому – 7,8% (42 з 541), у сьомому – 9,6% (46 з 478), у восьмому – 12% (56 з 468). У нинiшньому скликаннi цей показник вирiс до 20,6% (87 з 423). Тенденцiя, як бачимо, обнадiйлива.

Навiть у такому болючому питаннi, як розрив в оплатi працi жiнок та чоловiкiв, також спостерiгаються позитивнi змiни.

Так, якщо 2019 року середньомiсячна зарплата жiнок була на 24,3% меншою за зарплату чоловiкiв, то у 2020 ця рiзниця скоротилася до 18,6%.

Почастiшали випадки, коли дружина заробляє бiльше за чоловiка. За результатами цьогорiчного опитування соцiологiчноï групи «Рейтинг», таких сiмей в Украïнi – 13%. Ще 20% вказали, що в ïхнiй парi обоє заробляють однаково.

Немає сумнiву, що у перспективi роль жiнок в украïнськiй економiцi зростатиме. Особливо з огляду на новiтнi свiтовi тенденцiï. Головна з яких полягає у поступовому переходi вiд економiки, нацiленоï на отримання прибутку, до так званоï «економiки турботи та безпеки». Тобто мова йде про формування економiчноï системи, в якiй турбота про людей, ïх безпеку та розвиток є головним прiоритетом.

До таких галузей слiд вiднести медичне обслуговування; виробництво медичного обладнання, товарiв i лiкiв; освiту; аграрно-промисловий комплекс; торгiвлю; доставку продуктiв та товарiв; туризм; iнформацiйнi технологïï тощо. У бiльшостi цих галузей зайнятi переважно жiнки, у тому числi, на керiвних посадах.

З цiєï точки зору значний iнтерес викликає дослiдження Яни Ткаченко з Voxukraine. На основi даних, наданих Державною службою статистики Украïни, вона проаналiзувала, в яких галузях та типах пiдприємств переважають керiвники/цi.

Чоловiки домiнують серед керiвного складу таких галузей, лиття кольорових металiв (96%), виробництво двигунiв i турбiн (95,7%), виробництво коксу та коксопродуктiв (94,4%), добування залiзних руд (94,1%), мисливство (94%), виробництво зброï та боєприпасiв (93,9%) тощо. Це галузi важкоï промисловостi, питома вага якоï у загальному обсязi ВВП (внутрiшнiй валовий продукт) постiйно скорочується.

Натомiсть жiнки-керiвницi ведуть перед у таких галузях, як освiта, виховання, соцiальна сфера, медицина, туризм, торгiвля, тобто саме тих, якi можна вiднести до «економiки турботи та безпеки».

I це дає привiд стверджувати, що поступово гендерна рiвнiсть в украïнськiй економiцi стане реальнiстю. Так само, як i в полiтицi, бо, як вiдомо, полiтика є продовженням економiки iншими засобами.

Тим бiльше, що у свiтi вже накопичилося достатньо прикладiв успiшноï дiяльностi жiнок на найвищому рiвнi. Голда Меïр, Iндiра Гандi, Маргарет Тетчер, Ангела Меркель – це лише найбiльш вiдомi особистостi. Загалом же сьогоднi у 26 краïнах свiту при владi – жiнки. П’ять з цих краïн – Сингапур, Норвегiя, Данiя, Iсландiя, Нiмеччина - за показником ВВП на душу населення входять до ТОП-20 найбiльш багатих. Недалеко вiд них знаходяться Фiнляндiя та Нова Зеландiя.

Украïна поставила за мету увiйти до складу Європейського Союзу, де гендерна рiвнiсть є одним iз нарiжних каменiв суспiльноï полiтики. Тут варто нагадати про п’ятий роздiл Угоди про асоцiацiю мiж Украïною та ЄС У 21 главi цього роздiлу «Спiвробiтництво у галузi зайнятостi, соцiальноï полiтики та рiвних можливостей» йдеться про те, що «сторони посилюють дiалог та спiвробiтництво щодо забезпечення гiдноï працi, полiтики зайнятостi, безпечних та здорових умов працi, соцiального дiалогу, соцiального захисту, соцiального залучення, гендерноï рiвностi та недискримiнацiï». З-помiж цiлей такого спiвробiтництва згадується забезпечення гендерноï рiвностi та рiвних можливостей для чоловiкiв та жiнок у сферi зайнятостi, освiти та навчання, економiчноï та суспiльноï дiяльностi, а також у процесi прийняття рiшень. Цi положення конкретизовано у Додатку ХL до глави 21 «Антидискримiнацiя та гендерна рiвнiсть».

I як би не опиралися прихильники «традицiйних цiнностей», але зворотного шляху вже немає. I як тут не пригадати Великого Каменяра: «Дух, наука, думка, воля - Не уступить пiтьмi поля».

Олександр ГАЛЯС.

Вiд редакцiï. Надрукована стаття є дискусiйною. Вона мiстить положення, якi потребують ширшого обговорення. Пропонуємо нашим читачам висловити своï думки та пропозицiï з приводу цього матерiалу.

Версия для печати

Предыдущая статья

Следующая статья