Номер 25 (1369), 14.07.2017

Для початку кiлька цифр i фактiв. Украïна ε четвертою в свiтi за кiлькiстю лiкарняних лiжок на одну людину та другою в εвропейському регiонi за середнiм рiвнем тривалостi госпiталiзацiï. Кiлькiсть лiкарiв та медичних сестер в Украïнi бiльша, порiвняно з краïнами €С.

Цi факти легко вводять в оману, що начебто медична допомога в Украïнi справдi зараз наближена до пацiεнта. Але в них прихована величезна хиба - дуже низька якiсть медичних послуг. Саме якiсть медичних послуг сьогоднi вiддаляε вiд пацiεнта медичну допомогу. Саме за якiстю медичних послуг люди мусять ïздити в iншi мiста, обласнi центри, столицю, хоча в ïхньому мiстi пiд боком ε багато лiкарень. А ТАК не маε бути.

А як у сусiдiв?

Як виглядаε бiльшiсть медзакладiв в Украïнi сьогоднi, всi ми чудово знаεмо. Це - малопотужнi та малозавантаженi лiкарнi, якi мають зношенi основнi фонди та застарiле технiчне оснащення. Для порiвняння, головнi вимоги до лiкарнi вторинного рiвня в Нiмеччинi, Фiнляндiï та Великiй Британiï - це: охоплення населення не менш 100 тис. осiб, не менше 4 тис. оперативних втручань та не менше 400 пологiв на рiк, станцiï швидкоï допомоги мають бути розташованi таким чином, щоб шлях до пацiεнта не перевищував 10-15 хв., а робота лiкарнi маε бути 24 години на добу 7 днiв на тиждень.

В Украïнi ж ε багато лiкарень, де цi показники меншi вдвiчi. Держава "спалюε" великi кошти, утримуючи площi, розрахованi за нормативами 70-х рокiв минулого столiття. Наприклад, в мiстi Славутич лiкарню ще за часiв СРСР сплановано для 100 тис. населення, хоча реально в мiстi мешкаε 25 тис. людей. Там досi ε велике пологове вiддiлення, де один лiкар приймаε пологи один раз на 10 днiв. Але на кошти платникiв податкiв ми утримуεмо та опалюεмо всi 6 великих корпусiв цiεï лiкарнi.

Пенсiонери у пологовому вiддiленнi

В основу новоï фiлософiï побудови галузi охорони здоров`я покладено ринковi механiзми. Так з`явився крилатий вислiв про те, що "грошi ходитимуть за пацiεнтом", а держава оплачуватиме лише конкретну послугу.

"Коли я вiдвiдую лiкарнi в регiонах, то дуже рiдко там бачу пацiεнтiв. Стоять пустi вiддiлення. Тобто, якщо ми почнемо платити за послугу, цi вiддiлення просто не зможуть iснувати, ïх нiхто не зможе утримувати. Тому для того, щоб запровадження страховоï моделi на "вторинцi" нi для кого не стало шоком, ми хочемо ïх пiдготувати. Наша цiль - впорядкувати мережу, щоб у пацiεнта був гарантований доступ - фiзичний i часовий - до якiсноï послуги", - зазначаε заступник мiнiстра охорони здоров`я Павло Ковтонюк.

Тепер не МОЗ, а ОТГ самостiйно визначають, якi медзаклади потрiбно пiдсилити, а якi перепрофiлювати в залежностi вiд потреб громади. Мiсцевi громади вирiшують, чи утримувати велике пологове вiддiлення там, де бiльшiсть населення - пенсiонери, якi потребують реабiлiтацiï пiсля iнфарктiв чи iнсультiв або соцiального догляду.

Хто за старшого, або Усе вирiшують мiсцевi громади

Процес формування округiв маε свою етапнiсть i часовi рамки. Перше завдання - сформувати самi округи, тобто ïхнi географiчнi межi. Друге - зiбратися громадам у межах округу, створити Госпiтальну раду i почати планувати, провiвши аналiз того, що ε.

МОЗ визначить, яким повинно в майбутньому бути навантаження на лiкарнi, щоб ïхнi послуги вiдповiдали сучасному рiвню. I тепер вiд громад, якi ε власниками медичноï iнфраструктури, залежить, як поступово вийти на цi нацiональнi стандарти.

Критерiï формування округу ε суто технiчними: округ повинен мати такi межi i такий набiр закладiв, щоб в перспективi на його основi можна було створити ефективну i сучасну медичну мережу замкнутого циклу, а саме:

- наявнiсть принаймнi однiεï лiкарнi iнтенсивного лiкування (першого чи другого рiвня);

- у разi наявностi лiкарнi другого рiвня - охоплення територiï з населенням мiнiмум 200 тис. осiб, а у разi наявностi лише лiкарнi першого (базового) рiвня - 120 тис. осiб;

- можливiсть доïзду до лiкарнi iнтенсивного лiкування з будь-якоï точки округу за 60 хв.

Потiк пацiεнтiв

Пiсля формування географiчних меж округiв розпочинаεться поступовий процес ïх розбудови у спiвпрацi з мiсцевою владою. У 2017 р. мiсцевим радам кожного округу (районним, мiським, ОТГ) запропоновано створити спiльний майданчик для координацiï рiшень та розробки спiльноï позицiï щодо майбутнього округу - Госпiтальну раду. До неï увiйдуть представники кожного мiста обласного значення, району та ОТГ госпiтального округу пропорцiйно до чисельностi ïх населення.

Ради госпiтального округу повиннi розробити багаторiчний план розвитку округу, в т.ч. обрати перелiк перспективних закладiв вторинноï допомоги, якi буде вирiшено розвинути до рiвня Рамкових вимог МОЗ. Вибiр перспективних лiкарень здiйснюεться на основi маршрутiв пацiεнтiв в межах округу, демографiчних показникiв, що дозволить визначити очiкуване навантаження на кожен iз закладiв у майбутньому. Iншими словами, буде обрано тi заклади, до яких маε сенс переспрямувати потiк пацiεнтiв з точки зору медичноï ефективностi.

Лiдери та аутсайдери процесу

На сьогоднi в Украïнi створення госпiтальних округiв вiдбуваεться з рiзною динамiкою. Тi областi, якi вже сформували ïх, перейшли до наступного етапу - обрання Госпiтальних рад та пiдготовки планiв розвитку округiв.

На сьогоднi Уряд затвердив межi 13 округiв: Днiпропетровська (5 округiв), Житомирська (4 округи), Запорiзька (5 округiв), Киïвська (4 округи), Луганська (3 округи), Полтавська (4 округи), Рiвненська (3 округи), Тернопiльська (4 округи), Херсонська (4 округи), Хмельницька (3 округи), Чернiгiвська (4 округи), Чернiвецька (3 округи) та м. Киïв (1 округ). Ще три областi - Iвано-Франкiвська, Черкаська, Кiровоградська - проходять погодження в центральних органах виконавчоï влади.

А ось в рештi регiонiв цей процес потонув в полiтичних дебатах. Показово, що там, де виникають скандали i люди начебто самi виходять на мiтинги проти створення госпiтальних округiв, дуже помiтною ε рука полiтикiв, якi створюють соцiальну напругу для пiдвищення власних рейтингiв. € й таки регiони, якi намагаються довести свою "унiкальнiсть", наполягаючи, що там маε бути мiнiмум 10 округiв. I нiякi аргументи про те, що лiкарня, де приймають 120 пологiв на рiк, а лiкар бачить пацiεнта кiлька разiв на мiсяць, просто небезпечнi для життя, - ïм не указ.

Крiм того, пiсля впровадження страховоï моделi медицини та переходу на оплату за медичну послугу i пролiкований випадок, цi заклади не зможуть набрати достатньо пацiεнтiв, щоб утримувати себе i платити достойну зарплату лiкарям.

Отже створювати госпiтальнi округи мають фахiвцi в галузi охорони здоров`я, а не депутати рiзних калiбрiв, якi на свiй розсуд радять, яку лiкарню залишати, а яку нi.

Що очiкуε лiдерiв та аутсайдерiв процесу?

Першi отримають iнвестицiï в дороги та iнфраструктуру. До речi, 22 госпiтальнi округи в 9 областях Украïни вже подали заявки на ремонт 3600 км дорiг, якi визначенi ключовими для доïзду до лiкарень. Наразi данi вже в Мiнфiнi та "Укравтодорi" на погодженнi. 16 регiонiв, якi встигнуть розробити перспективнi плани та потрапити в бюджетний процес, зможуть рухатись вперед i вже наступного року запустять процес переходу "первинки" i "вторинки" на оплату за медичну послугу.

Аутсайдерiв процесу очiкуε нинiшнiй стан фiнансування та подальша стагнацiя. Шкода лише, що заручниками останнiх залишаться простi люди.

Версия для печати

Предыдущая статья

Следующая статья